Не буває замалих клубів для прогресу: як резервіст «Барселони» став найдорожчим лівим захисником світу

Світовий футбол 2 Вересня, 12:42
Марк Кукурелья - приклад для наслідування.

«Я думаю, що одним із найкращих рішень у моєму житті було залишити «Барселону». Маленькі клуби надали мені можливості. Ймовірно, якби я не пішов, то довго залишався б на лаві запасних і ніколи б не перейшов до «Челсі».

Це слова Марка Кукурельї невдовзі після трансферу на «Стемфорд Брідж» зі скромного «Брайтона» за геть нескромні 65 млн євро.

І ні, це не переплата - такі в АПЛ ціни. Коли місяцем раніше «Манчестер Сіті» запропонував за іспанця 35, «Чайки» образилися і навіть на деякий час вийшли з переговорів. Дивлячись на 95 млн за Антоні, їх можна зрозуміти.

Кукурелья - це вам не надутий агентами пузир; за плечима в хлопця чудова школа і довгий шлях, який він пройшов гідно. Навіть у «Барселоні» таке мало кому вдається.

За останні роки «Камп Ноу» покидали Моріба, Аленья, Сампер, Карлес Перес, Абель Руїс - хтось знає, як у них справи? Комусь це справді цікаво?

Тим часом Кукурелья, маючи куди гірші стартові позиції, став найдорожчим лівим захисником світу. Голова не плечах іноді творить дива.

***

«Він не найшвидший, не найсильніший, його показники ТТД не кращі, ніж в решти. Якщо дивитись лише на це, його не варто було підписувати. Проте Марк - футболіст».

Так заявив тренер «Ейбара» Хосе Луїс Менділібар після кількох тижнів роботи з новачком.

Надворі був сезон-2018/19. Кукурелью ще ніхто не знав - він тільки-но покинув дубль «Барселони», з яким раніше героїчно вилетів з Сегунди до третього дивізіону.

Кажемо «героїчно», бо вже саме потрапляння молодіжки до Сегунди - величезний успіх для будь-якої академії. Марк у тій «Барсі-Б» був капітаном - таким собі рубакою, який забезпечував надійність на лівому фланзі. Дорога в основу була закрита монументальною фігурою Жорді Альби, і він це розумів.

Влітку 2018-го «Ейбар» був єдиним клубом Ла Ліги, який зацікавився Кукурельєю, тож Марк вчепився за шанс обома руками.

«Ми знали, що його не хоче більше ніхто, тож я зателефонував, і він був дуже схвильованим - хотів грати, прогресувати. Все відбулося швидко», - згадує спортдир «Ейбара» Фран Гарагарса.

«Барса» тоді віддала захисника в оренду з правом викупу за 2 млн і опцією зворотного трансферу за вдвічі більшу суму. Логіки ніякої - це ж Бартомеу.

Кукурельї, однак, то все було до лампочки. В нього намічався дебют у Ла Лізі.

***

Хосе Анхель Коте мав стати конкурентом Марка в «Ейбарі», проте не став. Тренери побачили в каталонцеві потенціал грати півзахисника.

Маленьким командам рідко випадає атакувати позиційно, тож від Кукурельї у середній зоні вимагалося, в першу чергу, активно і правильно пресингувати суперника, перекривати зони, своєчасно вибігати у контратаки.

Впродовж того сезону Марк досяг у цьому шалених успіхів. Коте своїми очима бачив, в чому його секрет:

«Був матч 2-го туру проти «Вальядоліда». Ми пішли на перерву, і вже там тренер, Менділібар, почав атакувати Куку. За його словами, абсолютно все, що він зробив, було неправильно; що не треба грати так глибоко, так близько до мене. Марк тоді вислухав, подякував і в другому таймі став найкращим гравцем зустрічі. Йому вистачило однієї розмови, аби все зрозуміти».

Те саме підтверджує Гарагарса. Марк ніколи не ображався - він запам’ятовував кожне слово і робив так, як казав тренер.

Іноді це не було легко. «Ейбар» грав у 4-4-2, які видозмінювалися під конкретного суперника; Менділібар ставив перед гравцями складні завдання по перекриттю простору прямо біля чужого штрафного. Проте коли все виходило - це було красиво.

Яскравий приклад - 3:0 проти «Реала». Кукурелья тоді віддав гольову і став найкращим гравцем матчу.

Звісно, по завершенні сезоні «Ейбар» його викупив, але й «Барселона» теж не спала, негайно повернувши таланта собі. Мабуть, хотіли посадити в запас за Альбою, проте марно.

***

Жорді ще перебував у розквіті сил; його зв’язка з Мессі розривала одного суперника за іншим, а Куку не бажав сидіти.

У пошуках місця для кроку вперед він поїхав у «Хетафе» - і начхати, що той був абсолютним антиподом каталонців.

Хосе Бордалас побудував монстра, який ніколи не зупинявся, накривав суперника ще вище, ніж «Ейбар», а при найменшій втраті позиції негайно фолив. Грати проти них ненавиділи навіть гранди, а сам «Хетафе» йшов у зоні єврокубків.

І що Марк? Вже за півроку він став уособленням всього стилю Бордаласа. Невтомний, чіпкий у боротьбі, заточений на вертикальні передачі він увійшов до 15% найкращих півзахисників Ла Ліги за відборами, перехопленнями, блокуваннями і навіть виграними верховими м’ячами у сезоні-2019/20.

Для команди оборонного плану Кукурелья був ідеалом флангового хавбека. І, звісно, він трохи ображався на «Барселону»:

«В клубу немає того терпіння, що було раніше, і вихованці Ла Масії вже не отримують тих хвилин, які заслуговують. Це неприємно, адже в молодіжці ми всі розраховували на інше. Нині потреба у перемогах переважує в «Барсі» готовність терпіти».

Приблизно тоді ж на менеджмент «Блауграни» наїхав і Карлес Перес; потім він перейшов у «Рому» і здувся. Кукурелья точно не такий технічний, але хіба лише дриблінг рішає?

***

Марк як пластилін - завжди перетворювався на те, чого бажав тренер.

Потрібен фланговий захисник? Нате захисника. Потрібен хавбек? Без проблем. Кукурелья навіть персонально накривав Ліонеля Мессі в матчах з «Барселоною»!

І ще - феноменальна працездатність. Теплові карти Марка у «Хетафе» виглядали так, наче на лівому фланзі синіх бігало стадо слонів. З мінусів - лише 20% точності кросів та мінімум голів, проте для команди Бордаласа то було некритично.

По завершенні сезону «Хетафе» негайно викупив Кукурелью за 6 млн євро, залишивши «Барсі» хіба спогади і ще 40% від наступного продажу.

Теплова карта Кукурельї в сезоні-2020/21. Скрін - Whoscored

В той же час Альбу на «Камп Ноу» міняв Хуніор Фірпо, і фанів це дратувало, але що було робити? Марк хотів розвиватися і грати; він не дублер по духу. Єдине, в чому каталонці справді дали маху - цінник; ну які ще 6 млн?!

Вже у 2020-му за Кукурелью були готові платити в 2-3 рази більше, але «Хетафе» не спішив, дав Марку набратися досвіду, дочекався від нього деяких ефектних голів - і лише тоді відпустив у «Брайтон».

***

Замітьте, знову не в гранд чи навіть стабільний середняк, а лише в «Брайтон».

Більше того, Кукурелья був готовий перейти і до «Бернлі», навіть футболку їхню приміряв, коли на нього вийшли з пропозицією «Чайки».

Ніяких тобі закидонів про «не мій рівень», ніяких «та я в самій Ла Масії вчився!» - Марк смиренно і з обов’язковою посмішкою підлаштовувався під футбол, в який грала команда.

Приміром, у «Брайтоні» Кукурельї іноді доводилось бігати третього центрального захисника, чого він раніше не робив, і навіть у цій ролі Марк адаптувався, виграючи понад 50% верхових єдиноборств при зрості 172 см.

Щодо позиції лівого фулбека, то там взагалі без питань. Кукурелья став другим серед гравців свого амплуа в АПЛ за відборами (93), найчастіше повертав своїй команді м’яч (247), а за кількістю створених моментів з гри (40) поступився лише Рісу Джеймсу та Тренту Александру-Арнольду.

Тобто, він ще й атаку підтягнув - варто було тренеру Грему Поттеру про це попросити. І ви досі здивовані, що цей хлопець опинився в топ-клубі?

***

Цікаво, що Кукурелья насамперед покращить у «Челсі»? Варіантів не так багато; у нього майже все на рівні.

«Марка виділяє його розум. Він завжди знає, що робити з м'ячем, коли він тільки до нього летить», – пояснює Коте.

У його часи в «Ейбарі» Кукурелья робив перші помітні кроки серед дорослих; у «Хетафе» остаточно закріпив набуті навички та отримав нові; у «Брайтоні» витримав випробування чужою культурою.

Три клуби – і всі скромні, проте не існує надто маленьких стадіонів для великого прогресу – це, мабуть, головна мораль усієї історії.

Ну і ще - фізичні задатки б’ються ігровим інтелектом і вмінням вчитися. Звісно, це важко, довго і все таке, проте на виході трансферний рекорд суператлета Бенжамені Менді шумно падає під натиском мініатюрного хлопчини з Ла Масії і, як не крути, воно того варте.