– У тебе в команді партнери - сини Гусєва та Саленко. Ви іноді підтравлюєте їх?
– Так, звісно, іноді підтравлюємо. Але це в коллективі завжди так, можна притравити, пожартувати. Все добре у нас в цьому плані.
– Ті футболісти «Динамо», які виходять з U-19, вже грають за основні склади, в чемпіонаті України, навіть забивають голи. Наприклад той самий Володимир Бражко. Чи бачиш ти, що зможеш спрогресувати та вийти на такий рівень?
– Так, дійсно. Я тренувався з цими хлопцями у минулому році. Я сам по собі знаю, що я можу грати на такому рівні, як грають хлопці, просто треба чекати свій шанс, працювати і все буде добре.
– З першої команди на кого ти рівняєшся? Чи є в тебе прототип такого футболіста, шлях якого ти хотів би повторити у першій команді?
– Мені подобалась гра Миколенко, зараз подобається Кендзьора. Я беру з нього приклад, він грає на моїй позиції. З цих гравців беру приклад.
– Чому на твою думку можна навчитись в ігровому плані у Кенджори?
– Гравці на цьому рівні вже грають стабільно, в юнацькому футболі це рідкість для гравців, щоб вони грали стабільно, тому що ми молоді, можем зіграти добре, а потім дві гри провалити.
Роман Саленко: «Готовий забити стільки ж голів, скільки і батько, але за Україну»