Як організована підготовка до цих поєдинків (команді Петракова згодом грати ще проти Вірменії та знову з Шотландією, а команді Ротаня – матч-відповідь зі словаками), та як розставлені акценти в роботі та в селекції, про це і поговоримо.
Свій головний біль…
Як вже було зазначено вище, поєдинок з шотландцями відбудеться 21 вересня. Пам’ятаючи про цю дату, наше футбольне керівництво вирішує, що проведення 5-го туру чемпіонату України 16-18 вересня недоцільне, і що це не тільки перевантажить футболістів національної команди, а й нашкодить тренувальному процесу, який запланував Олександр Петраков.
Тобто пауза в УПЛ починається 9-12 вересня (про єврокубки буде окрема розмова) і продовжиться до 30 вересня - 2 жовтня. Зроблено це, напевно, з очевидним натяком, - мовляв, всі вже награлись досхочу (і це після дев’ятимісячної паузи в офіційних матчах…) і всім треба відновлюватись.
А що в Європі?
А тим часом, в Європі на уїкенд грають у футбол. В тому числі, й у Шотландії. «Рейнджерс» зіграв 17 вересня і переміг «Данді Юнайтед» (2:1), а «Селтік» - 18 вересня провів напружений поєдинок з «Сент-Мірреном», в якому програв - 0:2… В АПЛ, де виступають інші футболісти збірної Шотландії, як відомо, теж грали цими вихідними. Тобто, на відновлення та підготовку до матчу Ліги націй нашим суперникам потрібні два дні (понеділок та вівторок, в середу - гра), а не 10 днів. Згоден, у динамівців, «гірників» та дніпрян цих днів менше – вони грали посеред тижня в єврокубках, але й «Рейнджерс» з «Селтіком» там грали, й клуби провідних ліг Європи.
Що корисного українські футболісти, які безкінечно тренуються і мало грають, отримують з цього, невідомо. Звісно, всі крапки над «і» розставить гра. Побачимо. Але, якщо в пріоритеті відновлення та тренування, то як тоді підійти до ситуації з нашими виконавцями, які грають в закордонних клубах? Як тоді сподіватися на них в найближчому поєдинку з Шотландією – на втомлених, буквально замордованих Маліновського, Миколенка, Яремчука, Коваленка, Качарабу? Однак, ці хлопці, впевнений, вийдуть і зіграють, як треба, бо позбавлені зайвої турботи щодо свого відпочинку після… довгого відпочинку, чи відпочинку після… дороги до табору національної команди.
За що боремося?
Є точка зору, згідно якої, на важливі матчі молодіжної збірної України, якій грати в плей-офф відбору на Євро-2023, керівництво національної команди мало би відпускати якнайбільше талановитої молоді зі своїх лав…
А з якої радості, хочеться спитати? Навіть враховуючи невисокий статус такого турніру, як Ліга націй, запровадженого, щоб замінити банальні товариські матчі, і головне завдання якого для амбіційних збірних – награти склад для участі в Євро чи чемпіонатах світу, тренерський штаб першої збірної України має право, не оглядаючись ні на кого, саме цим і займатись – формувати кістяк команди, яка потім буде виборювати путівку, наприклад, на Євро-2024.
А що ж наша «молодіжка», яку наразі очолює Руслан Ротань? Її головне завдання, на мою думку, виключно готувати якісний резерв для національної команди. Де ви бачили, щоб в Європі робили такий акцент на турнірних успіхах своїх молодіжних збірних, та ще й з вимогою віддати провідних молодих гравців з першої команди?
Дорослі ігри
Думаю, таким гравцям, як Анатолій Трубін та Михайло Мудрик, наразі вже нема чого робити в молодіжній збірній. Більше того, таким футболістам, як Артем Бондаренко, Олександр Сирота, Єгор Ярмолюк і, можливо, Владислав Ванат, Богдан В’юнник та Микола Кухаревич, а ще й резервістам «молодіжки», які, на мою думку, не гірші за деяких з «основи», - Валентину Рубчинському («Дніпро-1»), Максиму Брагару («Чорноморець») та Олексію Кащуку («Сабах», Азербайджан), не завадило би понюхати пороху в матчах Ліги націй – проти дорослих Шотландії, Вірменії та Ірландії.
Як думаєте, що би в такому випадку отримав український футбол – користь чи шкоду? Питання дискусійне? Можливо. У кожного щодо цього, звісно, може бути своя точка зору.