Експерт із сухих виїзних матчів
За 4 місяці Лунін до сьогодні відіграв лише 1 офіційний поєдинок. Тоді був також гостьовий матч Ліги націй. В обох випадках голкіпер Реала відіграв насухо. Це не всі збіги. Андрій також двічі видав по 4 сейви. Хоча цього разу тягнув на героя зустрічі хіба що десь до 57 хвилини, коли Зубков остаточно розвалив суперника морально. Усе-таки більшість ударів Вірменії були простою здобиччю для Луніна. Хоча раніше він в таких матчах запросто міг пропустити. Та у збірній своя магія, своя атмосфера. І на спільній хвилі вдалося витягнути гру (3 з 4 поєдинків, коли Андрій не пропускав, припали на виїзні дуелі), в якій Вірменія награла на досить високі 0,74 очікуваного гола. Синочок недарма вболівав разом з матусею.
Ми дозволили супернику більше, ніж було в команди Капарроса в єдиній переможній грі проти Ірландії (0,57). І значно більше, ніж у програній також насухо зустрічі проти Шотландії (0,19). Це, мабуть, єдина річ, яка засмучує. Адже ключова тут наша провина. Вагома частина найкращих моментів – наслідок подарунків від самих українців. Та тим не менше. Знову (як і проти Ірландії на виїзді) цілком собі резервний незіграний склад України, більшість якого ніби була покликана тільки для того, аби закрити матч, в якому ніяк не можна було покластися на основу. Адже тоді б на Шотландію не залишилося і крихти сил. І знову результат потішив, ба навіть приємно здивував. Хоча цього разу на високому рівні й гра.
Найбільша виїзна перемога за 9 років, повтор рекордів Шевченка
Історична аномалія. Перша розгромна перемога на полі збірної Вірменії. Нарешті зуміли перервати ці серії, коли після двох звитяг наставали осічки. З більшим рахунком в офіційних матчах Україна перемагала лише 4 рази (Андорру та Сан-Марино). Були ще 6:0 проти Азербайджана, але в товариській грі. Андрій Ярмоленко повторив досягнення Андрія Шевченка (111 зіграних матчів за Україну). Більше тільки в Тимощука (144). Тепер ще 3 голи треба забити, аби зрівнятися з рекордною кількістю забитих м'ячів легендарного Шеви в національній команді (48). За якихось 24 хвилини Ярмола встиг стати найкращим за кількістю створених моментів (3, на все про все 13 точних пасів з 14 загалом).
Петраков також повторив Шевченка. Найбільша перемога Шеви-тренера – ті самі 5:0, у матчі проти Сербії. Зубков зіграв матч життя у збірній, якщо говорити про атаку та реалізацію. Раніше Сашко по разу відзначався голом і асистом, а тут відразу 1+2, що більше, ніж за попередні 22 матчі за національну команду. Створив 2 стовідсоткові моменти, в обох випадках виводячи партнерів на порожні ворота. Зіграв дуже мудро. Де треба, Зубков брав на себе, в іншому ж проявив альтруїзм, хоча в моменті з другим асистом, мабуть, все ж бив сам. Єдине, що занизило оцінку, повний провал з єдиноборствами (0 виграних з 6). Тимчик уперше забив, як й Ігнатенко, який до того ж став лідером за кількістю виграних єдиноборств (10 з15) і відбирань (3 з 6). Матвієнко, по суті, віддав дебютний гольовий пас, хоча там вирішував індивідуальний скілл Довбика.
Петраков заслужив, хоча навряд чи міг чекати подібного
Сміливий склад, який спрацював майже ідеально, а до цього ще й не одна влучна заміна. Чи можна вимагати від тренера більшого? Поставити на абсолютно інші 11 облич з перших хвилин під час серії офіційних матчів. Ви пам'ятаєте, щоб якийсь інший тренер збірної України наважувався на таке? Хейтери скажуть про рівень суперника, якісь там суто індивідуальні голи. У ситуаціях, коли гольову атаку в більшості моментів готують силами 5-6 гравців.
Починають центральні захисники чи хавбеки, продовжують своїми маневрами крайні оборонці (часто заходили в центр, але грали й у ширину), вінгери чи форварди, завершують... А в тому то й річ, що хто завгодно міг завершувати, і в цьому була сила нашої команди сьогодні, яка не сподівалася на одного Ярмоленка, Мудрика чи ще якогось спасителя, а працювала всім колективом. Аякже, все вирішили індивідуальності.
Піхальонок, Довбик, Ярмоленко, Матвієнко. Ці 4 заміни внесли додаткову гостроту, хоча завдання було полегшене – Вірменія остаточно кинула грати після другого пропущеного. Нічим позитивним не відзначився хіба що Мудрик. Щодо суперника, поправочки приймаються. Але там теж заслуга командного класу. Як злагоджено наші захисники вилазили в офсайдні пастки. І як кілька разів усе вирішував один вірменин, який застряг у провальній позиції. До цього також потрібно довести, ці атакувальні зони все ще необхідно наситити.
Так, суперник дійсно був дуже слабким, а ми не спроможні були намалювати й одну нинішню комбінацію проти тих же шотландців. Але потішитися за те, наскільки класно все виходило сьогодні, цілком можна. Бо навіть проти таких суперників дуже рідко граємо настільки натхненно, красиво, грамотно, душевно та організовано. Потішитися і забути, звісно. Бо на фініші цієї групи буде зовсім інакше, а для завоювання першого місця і виходу в еліту ЛН треба тільки перемагати Шотландію, яка вирвала вольову перемогу над Ірландією і відновила 2-очкову перевагу над командою Петракова.