Збірна України 2006 року народження розпочала свій перший збір. За місяць команда розпочне кваліфікацію на Євро. Турнір прийматиме Боснія та Герцеговина. Окрім господарів та українців, у першому раунді кваліфікації суперниками стануть команди Азербайджану та Люксембургу
Новий тренер у системі юнацьких збірних України
В системі юнацьких збірних України працює чотири тренери. Сергій Нагорняк із 2004 роком народження, Олег Кузнецов із 2005-м. Володимир Єзерський влітку завершив роботу із гравцями 2003 року народження.
З серпня 2021 року з'явилося одне вакантне місце. Тренер 2003 року Олександр Петраков пішов працювати в національну команду. Його місце зайняв Єзерський, який тільки випустив 2002. Володимир Іванович, за логікою, мав приймати 2006 рік, але цю команду отримав новий наставник у системі юнацьких команд Юрій Мороз. Єзерський працюватиме із 2007 роком та, фактично, матиме рік на підготовку.
Мороз – не чуже прізвище для системи юнацьких збірних України. Він вже працював з юнаками шість років – з 2007 по 2013-й. Після чого перейшов на роботу до «Динамо». Найбільшим успішним для Юрія Леонтійовича став сезон 2016/17, коли він на чолі команди U-19 навів шереху в Юнацькій Лізі УЄФА. Кияни зайняли перше місце у групі з «Бенфікою», «Наполі» та «Бешикташем». Втративши лише два очки у шести матчах. Це покоління гравців, які вже зараз досягли успіху у професійному футболі. Центр захисту складала пара Денис Попов – Віталій Миколенко. На флангах грали нинішні захисники першої команди – Олександр Тимчик та Влад Дубінчак. В середині поля – Микола Шапаренко, Сергій Булеца та Богдан Леднєв, в атаці – Назарій Русин. На професійному рівні грають також Ахмед Алібеков, Денис Янаков, Євген Смирний, Володимир Маханьков. Також до команди долучалися Георгій Цітаішвілі та Богдан Михайліченко.
В 1/16 фіналу казка завершилася – 0:3 від «Аякса». Команда мала тільки два тижні спільної підготовки до матчу в Амстердамі. Частина гравців уже працювали з першою командою. Мороз перейшов із гравцями до U–21, де працював п’ять років. Юрія Леонтійовича називали одним із можливих кандидатів на першу команду, коли не було успіху в Олександра Хацкевича та Олексія Михайличенка. Але не склалося. Після розпуску юнацьких команд влітку 2021 року із частиною гравців перейшов до «Чорноморця», де великого успіху не досяг та після зміни власників клубу втратив роботу, поступившись місцем Роману Григорчуку.
Навряд чи можна назвати кроком вперед для Мороза з його досвідом роботи в «Динамо» та клубом УПЛ повернення до системи юнацьких збірних України. А от для УАФ запрошення досвідченого та кваліфікованого тренера у юнацький сектор є великим успіхом.
Динамівська Зоря
Базова команда збірної U–17 – луганська «Зоря». Луганчани мають відразу 13 представників у юнацькій команді. Цілу команду та два запасних. На перший погляд, це дуже дивно, бо «Зоря» не грає вдома із 2014 року та про роботу Академії говорити не можна. Вони просто набирали гравців для своїх юнацьких команд. Після початку війни до літа клуб фактично призупинив своєю роботу. Доросла команда не мала ніякої визначеності, що вже говорити про молодіжні команди.
Річ у тому, що «Зоря» орендувала майже весь 2006 рік народження гравців у «Динамо». 18-19 гравців 2006 року спробують свої сили у першості 19-річних у складі луганчан. Формально кияни не мають жодного свого представника у юнацькій збірній. Луганчани зараз базуються у Києві. Проводять підготовку на базі «Динамо». Нікуди їхати не потрібно, тільки змінити форму. Тренує юнацьку команду «Зорі» тренер із системи Академії «Динамо» Олексій Дроценко, який у систем столичної команди працював саме із 2006 роком. За воротарів відповідає теж колишній тренер Академії «Динамо» Всеволод Романенко. Асистент Павло Чередніченко (він є в тренерському штабі Мороза в збірній). Відмінності знайти не так просто. Іншим словами у «Зорі» грають не тільки динамівські гравці, але і працюють тренери, адміністратори, лікарі.
Для Євгена Геллера це можливість не витрачатися на юнацьку команду. Він орендував не тільки гравців, але і тренерський штаб. Для «Динамо» –це можливість досвіду для молодих гравців. Вони зараз навряд чи могли претендувати на команду U–19 Ігоря Костюка. Там ще 2005 рік, який теж базовий у збірній Кузнецова, не завжди грає. Тому матимуть прекрасну школу та отримають досвід.
Ще влітку в кулуарах ходили чутки, що Мороз може очолити збірну 2006 року, бо там багато гравців із системи «Динамо». Кістяк збірної складатимуть саме динамівці. Так би мовити, динамівським гравцям потрібен динамівський тренер.
У першому спарингу юнацька збірна України була розгромлена «Олександрією» – 0:4. У першому таймі на поле вийшли 9 гравців «Зорі» плюс два представники «Дніпра-1». У другому таймі вже була «солянка» з інших гравців.
Суркіс, Красніков та «новий Циганков»
Попри вік, юнацька збірна України має вже доволі відомий склад.
Основним воротарем команди має стати син колишнього президента УАФ та одного із власників «Динамо» Григорія Суркіса – В'ячеслав . Минулого року про Славіка вже було багато розмов, бо час від часу проявляв себе на рівні ДЮФЛ.
Не так давно в інтерв'ю Ігор Суркіс розповідав, що в системі «Динамо» є гравець, який за потенціалом не гірший за Циганкова. Його вдалося зберегти в системі команди. Мова про харків’янина Кирила Пашка. Він має стати провідним вінгером команди.
Під час зимових зборів за першу команду «Металіста» забивав Кирило Дігтяр. Він може грати і флангового захисника, і вінгера. Думаю, що Дігтяр може у цьому сезоні вже дебютувати в УПЛ.
Ще одним представником «Металіста» є форвард Єгор Красніков. Це син колишнього віце-президента клубу та одного із натхненників відродження «Металіста» Євгена Краснікова. Зараз Євген Олексійович працює спортивним директором «Дніпра-1». Його син - доволі перспективний форвард. Має хорошу антропометрію. Взимку також працював із першою командою «Металіста» на зборах. Навесні був в одному із бразильських клубів.
Весною став відомим представник «Дніпра-1» Данило Хан. Під час першої фази війни він перебував в системі «Атлетіка» Більбао. Його називають українським Іньєстою, за хорошу роботу із м’ячем. Він грає на позиції атакувального півзахисника.
Дивує відсутність Матвія Пономаренка. У минулому сезоні він виглядав одним із лідерів 2006 року «Динамо». Пономаренко – дуже талановитий гравець атаки. Може грати форварда чи атакуючого півзахисника. Робив дубль у ворота «Шахтаря». Влітку став гравцем «Зорі». Я так зрозумів, що проблема в травмі.
Після «Зорі» другим представником за кількістю гравців у збірній є «Металіст», який має п’ять гравців. На одного менше у «Дніпра-1». У «Руха» – троє. «Шахтар» представлений двома півзахисниками. Один гравець представляє «Колос».
Із заявлених 29 гравців на перший збір навряд чи всі дійдуть до поїздки у Боснію. Команда буде зменшена до 22-25 гравців. Більшість хлопців із «Металіста» ризикують виявитися зайвими. Як і гравець «Колоса», хтось із дніпрян.
Дивує відсутність легіонерів. Потрібно точно працювати в цьому напрямку, щоб хоч розуміти їхній потенціал та потім не скаржитися, що вони обирають інші країни. Як мінімум, можна було подивитися на Едуарда Ігнатова, який є одним із лідерів юнацької команди «Падова». Клуб українця не хоче його відпускати до інших команд, попри інтерес із боку великих італійських клубів, команд з Хорватії. Під час товариських матчів 2006 року «Динамо» в Італії Ігнатов тренувався із киянами у Віченці. Він не виглядав гіршим за своїх київських однолітків. Не зрозуміла ситуація із Владиславом Руснаком, який був у системі «Аталанти», влітку перебував на перегляді в англійських клубах.
Команда 2005 року залучила до свого складу трьох іноземців – спочатку воротаря «Хайдука» Давида Фесюка, а вже потім під час еліт-раунду Андрія Фірмана та Владислава Нагрудного з «Ювентуса» (зараз грає за СПАЛ на правих оренди) та «Мілана» відповідно. Як показала практика, то перші двоє каші не зіпсували та допомогли команді Кузнецова. Як мінімум, додали глибини складу та гнучкості.