Французи надивилися і того, й іншого. Луї Ніколлен, Жан-Мішель Ола чи Бернар Тапі - яскраві бізнесмени, котрим в якийсь момент захотілось нових доказів своєї могутності. Футбол дав їм це з лишком, хоч і взяв теж немало.
Згодом прийшли шейхи з Катару, які бажали визнання на Заході, проте заважали численні порушення прав людини. Вони купили «ПСЖ» - і завдяки нафтодоларам зробили його власною вітриною.
Ну, а сім’я Піно - це геть про інше. На момент, коли Франсуа купив пакет акцій «Ренна», його статки перевалили за 20 млрд доларів. Доводити щось? А кому? Президент Франції Жак Ширак з дружиною по завершенні каденції проживали в особняку, наданому сім’єю Піно, в центрі Парижу - це найкраща ілюстрація їх ваги в суспільстві.
Жак Ширак і Франсуа Піно. Getty Images/Global Images Ukraine/ автор: Denis Doyle
І тим не менш, у 1998 році мсьє Франсуа купив «Ренн», бо «до 16 років жив за 50 метрів від стадіону, й іноді його навіть брали болбоєм на матчі».
Шкода, фото з тих часів не лишилось, але хто ми такі, щоб не вірити патріарху французького бізнесу?
***
Франсуа Піно не святий, але став легендою ще за життя.
В його батька була невеличка лісопилка - і це все. Свій стартовий капітал Піно заробив під час війни в Алжирі, де був артилеристом - не питайте як, він вам ніколи не скаже.
Ну, а повернувшись до Європи, майбутній мільярдер одружився на дочці головного постачальника свого батька, і в 1963-му заснував власну компанію з торгівлі деревиною. Йому було 27 років, але Піно не конкурував - він буквально з’їдав суперників, а потім скупляв їх бізнес за безцінь.
Звісно, без друзів в політиці не обійшлось. Ширак і Ле Пен гостювали в Піно, коли їх ще майже ніхто не знав. У 1973 році це вирішило дуже багато.
Зараз численні нафтопроводи з’єднують росію з Європою - а ви в курсі, що за Хрущова їх майже не було? Це все побічний ефект Війни Судного дня, після якої коаліція близькосхідних держав відмовилась поставляти нафту союзникам Ізраїлю, внаслідок чого ціна на чорне золото підскочила з 4 до 12 доларів за барель.
Ясна річ, через півроку араби пом’якшили позицію - жити з чогось треба; проте в довгостроковій перспективі виграв від цього СРСР, який різко збільшив свою долю на європейському ринку.
Скажете, до чого тут Піно? Так-от, перед демаршем нафтових країн дружні політики поділилися з ним інсайдом, тож Франсуа швиденько продав свій лісовий бізнес британцям за 30 млн франків, щоб в розпал кризи викупити все назад за 5.
***
І подібних тріумфів в житті Піно було чимало.
Приміром, у 1987-му він викупив збиткового виробника паперу Chapelle Darblay за 30 млн франків, вивів його у національні лідери галузі і через три роки продав за 525.
У 1989-му Піно став власником CFAO - компанії, що продавали ліки й автомобілі в країни Африки. Ще пізніше вийшов з деревообробки і зайнявся роздрібною торгівлею. Меблеві супермаркети Conforama, магазини книг та електроніки Fnac, мережа універмагів Printemps, доставка поштою La Redoute - Піно скупив те, без чого рядовий француз не мав шансу обійтися.
І навіть це ще був не кінець! Витягнувши з середнього класу все, що було можливо, наприкінці 90-х мсьє Франсуа вчергове змістив вектор свого бізнесу і перейшов на предметів розкоші. Розповідати можна довго, але факт такий, що наразі Gucci, Yves Saint Laurent, Boucheron, Balenciaga, Brioni, Girard-Perregaux та багато-багато символів заможного життя належать сім’ї Піно.
…А ще колекція картин на 1,5 млрд євро, яка виставлена в трьох палацах в центрі Венеції і колишній будівлі Паризької товарної біржі.
…А ще найбільша у Франції круїзна компанія… А ще аукціон Christie's… А ще елітні виноградники в Бордо, Бургундії та долині Рони…
Найбагатші люди Франції. Скрін - francebleu.fr
Ну, і «Ренн», де його, 80-річного, вперше за цілу епоху не впізнали і наказали «вимітатися з суддівської кімнати, бо тут місце лише для офіційних осіб».
***
По всьому схоже, це і була причина, чому Франсуа Піно купив клуб-середняк.
Старий просто захотів знову відчути себе не небожителем, а простою людиною, яка в тому числі може й програти.
«Для нього це не спосіб заявити про себе чи розбагатіти. В його очах «Ренн» - це чиста емоція, пристрасть. І вибрав він нас, тому що дуже любить приїжджати в рідну Бретань», - каже працівник клубу, який попросив Le Figaro про анонімність.
Був лише один епізод у 2001 році, коли Піно зрадив собі і викинув 33 мільйони на вітер. Футбольні аксакали, як Ола, реготали вголос - «Ренну» агенти за ці гроші підсунули Лукаса Северіно та Маріо Турдо. Ви чули про таких «зірок»? От і ми ні. Зрештою, вже в 2003-му один грав у Японії, а інший - в Мексиці.
Ну, а Піно тоді вивчив урок, і далі просто підтримував клуб на одному, доволі посередньому рівні, не думаючи про трофеї.
Від фанатів за це прилітало, звісно - особливо після провалених фіналів Кубка Франції у 2007-му і 2014-му, коли «Ренн» програвав заклятому ворогу й сусіду, «Генгаму». Втім, вони також пам’ятали анекдот, який ходив про їх клуб у 90-ті.
«Ой, а що це таке чорне й червоне плентається туди-сюди дивізіонами? А, точно, це ж «Ренн», - знущалися хейтери. З появою Піно хоча б це зникло.
***
Якісний стрибок ще вище команді організував вже син мільярдера, Франсуа-Анрі. Власне, завдяки йому ми зараз про «Ренн» і говоримо.
Якщо батько пробивався знизу і зберіг деяку сентиментальність, то спадкоємець вчився в найкращих бізнес-школах Європи і майже півтора десятка років рухався кар’єрною драбиною, готуючись очолити імперію. Для нього футбол - просто ще один бізнес зі своїм ринком та методами.
Франсуа-Анрі майже одразу переманив з «ПСЖ» багатого на ідеї спортдира Олів’є Летанга, вчасно дав шанс геть юному тренеру Жульєну Стефану, вивів на новий рівень академію та скаутинг, які тепер серед кращих у Франції.
За останні роки «Ренн» знайшов і виростив для «Барси» Дембеле та Рафінью; для «Челсі» - Менді; для «Реала» - Камавінгу; зараз-от починає грати за «Баварію» геть юний Матіс Тель.
Результати теж оновились - як інакше? Починаючи з 2018-го, бретонці щосезону виступають в єврокубках, дебютували в Лізі чемпіонів, а в 2019-му виграли свій перший Кубок Франції за 48 років. В серії пенальті тоді був битий «Парі Сен-Жермен».
Капітан того «Ренна» Бенжамен Андре покликав старого Піно прямо на поле, аби відсвяткувати трофей:
«Впевнений, що це нормально, адже сім’я Піно вклала душу в клуб. Я дивився на нього - його очі горіли, як в дитини. Це якраз те, що дає футбол. Знаєте, Піно часто критикували, але вони завжди були горою за клубом, і ми маємо розділити з ними цей момент».
***
Тим часом справжній герой весь матч просидів на трибунах поруч з дружиною, знаменитою голлівудською актрисою Сальмою Хайєк.
Мексиканка - ще одна причина для Франсуа-Анрі займатись футболом; вона любить гру і хоче більше перемог, а мільярдер ні в чому обраниці не відмовляє. Він добивався її руки тричі, в них спільна донька і абсолютна ідилія - як тільки в обох є час, сім’я усамітнюється на Фіджі або й ще далі.
Писали, що Летанг позбувся крісла лише через те, що не втримав Камавінгу, чия гра подобалася актрисі. Правда чи ні - хтозна, але в будь якому разі новий бос Флоріан Моріс таких помилок не допускає.
Минулого літа він зумів втримати в «Ренні» усіх вожаків - Бенжамена Буріго, Мартена Тер’є, Жеремі Доку та Ловро Майера. Паралельно бюджет клубу вперше перевищив 100 млн євро на сезон - виглядає так, що Піно готуються до наступного кроку. «Ліон», «Марсель» та «Монако» тратять по 230-250 млн, проте якість менеджменту дозволяє «Ренну» всерйоз думати про ТОП-4. Чому ні?
Франсуа-Анрі вже виділив 35 млн на розширення тренувального центру; облаштував на стадіоні 2700 VIP-місць для підняття рентабельності; проводить агресивну політику на ринку реклами й просування.
Провінційний, ламповий «Ренн» повільно йде в минуле разом із 86-річним Франсуа, який, за словами екс-президента Рене Руелло, завжди «просив у тренерів дозволу зайти в роздягальню». Його син може на грі й не з’явитися, проте легко піднімає ціни на білети, аби уникнути проблем з УЄФА. А ще він точно спитає з тренера та команди, якщо сьогодні вони не переможуть «Динамо».
Нове покоління – нова мітла – нові правила, хоча дещо таки лишається незмінним. Фредерік Сен-Сернен був поруч довгі роки, його не обманеш:
«Вони можуть казати що завгодно, але «Ренн» вже давно частина їх сім’ї. Для всіх Піно він як двоюрідний брат. Вони ніколи не зможуть його покинути».
Артем Франков: «Як не крути, поєдинок у Ренні для «Динамо» є матчем життя»