Класичне виправдало очікування
Можна сказати, що матч у Львові вдався, особливо з урахуванням того, що кілька днів тому команди грали в єврокубках і змушені були переїжджати в Україну. Пристойні швидкості, інтригуючий сюжет, красиві голи, відсутність традиційних для Класичного сутичок. Ну і пенальті з вилученням як невід'ємний атрибут матчів Динамо і Шахтаря. До слова, про суддівство – Катерина Монзуль та її асистенти відпрацювали дуже пристойно. У Луческу були певні питання до вилучення Забарного, але захисник збірної України може звинувачувати лише себе. Такі помилки в таких матчах є неприпустимими.
Вперше за багато років у Класичному з перших хвилин вийшов 21 українець, а після заміни Траоре їх стало 22. Є й позитив від масового відходу легіонерів – українські футболісти продемонстрували, що матч Шахтар – Динамо без легіонерів теж може бути привабливим. Виграв той, кому три очки і прогнозували – очевидно, що нинішні Шахтар і Динамо перебувають у різному стані. Дев'ята поразка команди Луческу в останніх 12-ти матчах (і це за відсутності Ліги чемпіонів) – жахіття, якого не міг уявити ніхто. Раніше Ігор Суркіс після такої серії без роздумів звільнив би тренера. Яке рішення президент Динамо ухвалить зараз?
Луческу вгадав з Ванатом, але помилився з іншими – новачків продовжують маринувати
Наставник Динамо освіжив склад, порівняно з поєдинком Ліги Європи проти Ренна. Із Владиславом Ванатом Луческу влучив у «яблучко». Швидкий нападник у стилі Бєсєдіна чіплявся за м'яч у центрі поля, підігрував партнерам, створив момент для Циганкова у першому таймі. Та й сам Влад регулярно тікав на ворота Трубіна, чого не робить ні Гармаш, ні Бєсєдін.
«Родзинкою» став гол – невисокий Ванат розкішно розібрався в ситуації, зробивши посміховисько зі значно кремезнішого Бондаря. Словом, нападник молодіжної збірної України може занести Класичне собі в актив. Владислав точно зробив заявку на те, щоб у наступних матчах виходити з перших хвилин. Значно переконливіший виступ, ніж Бєсєдін і Гармаш в останніх матчах.
А от Вівчаренко розчарував. Костянтин не втримав Зубкова у моменті з першим голом Шахтаря, отримав необов'язкову жовту, кілька разів втрачав позицію та й в атаці не вразив.
Інший фланговий захисник – Олександр Тимчик – теж розчарував. Гравець збірної України у першому таймі зіпсував перспективну контратаку невдалим пасом на Ваната, а не в останню чергу через його невдалу дію нападник Динамо отримав жовту картку. Ну і на десерт – привезений пенальті за фол проти Мудрика. Лідер Шахтаря не вимкнувся з епізоду і дограв до кінця, на відміну від 24-го номера Динамо. Та й загалом у нього відчувалися проблеми при ухваленні рішень, що робити з м'ячем. Швидкість – це ОК, але лише її у футболі замало.
Луческу постійно говорить про невдалу трансферну кампанію, але сьогодні знову не дав шансу новачкам команди. Лонвейк і Перріс на поле так і не вийшли, а Кабаєв став жертвою вилучення Забарного. Хоча і до рішення тренера замінити саме Владислава є питання. Якщо Кабаєв, який лише кілька хвилин перед тим вийшов на заміну, настільки не вписується в гру команди, то чому ж одразу не випустити когось іншого? Такими рішеннями Містера впевненості у екс-гравця Зорі явно не додасться.
Шахтар краще грав командно – і справа не лише у свіжості
«Гірники» мали на два дні більше часу на відпочинок, про що Мірча Луческу не забув нагадати ще перед грою. Втім, ця перевага Шахтаря навряд чи стала ключовою. Підопічні Йовічевіча діяли організованіше саме як команда. Судаков та Бондаренко доставляли м'яч вперед, чого Сидорчук і Шепелєв з таким же успіхом робити не могли. Гравці Шахтаря продемонстрували значно краще взаєморозуміння і грали до кінця в кожному епізоді – наприклад, Мудрик дограє момент, мчить на добивання і заробляє пенальті, а Тимчик чомусь вимикається з гри. Гол Мудрика – повна відсутність підстраховки, хоча поблищу нього мінімум троє гравців у білих футболках. Десятка Шахтаря спокійно виконує те, що всі вже мали б вивчити, і не зустрічає жодної протидії. Спокійно, наче на тренуванні.
Шахтар показово покарав Динамо за кричущі помилки. Перший гол – Забарний програв боротьбу Траоре, а Вівчаренко відпустив Зубкова. Другий гол – колективна відсутність концентрації. Третій м'яч – провал у захисті та не зовсім зрозумілі дії Руслана Нещерета, який надто довго виходив з воріт. Номінально третій кіпер хоча б пенальті відбив, чим залишив Динамо у грі, адже 2:0 до перерви було б вироком.
Не можна сказати, що Динамо було значно гіршим. Але Шахтар точно був кращим у наполегливості та рішучості. Йовічевіч, який прийшов у команду зі скандалом, швидко став своїм у Шахтарі. Енергія тренера передалася гравцям, які виходять і б'ються на полі. Те, що зараз відбувається в київській команді, схоже на апатію. Так, є переїзди, насичений календар, травма Шапаренка тощо. Але «гірники» перебувають у практично такому ж становищі. До футболу в умовах війни оновлений Шахтар виявився готовим краще.
Йовічевіч знову закрив рота критикам
Перед стартом сезону переважна більшість фанатів, журналістів та експертів називали Динамо фаворитом у боротьбі за чемпіонство УПЛ. Це й зрозуміло – Динамо зберегло кістяк команди і практично не змінилося, а от Ігор Йовічевіч був змушений ліпити, по суті, нову команду, які прогнозували спад в УПЛ і повний нуль очок у Лізі чемпіонів. Про успіхи «гірників» в ЛЧ (особливо на контрасті з результатами Динамо в Лізі Європи) всі в курсі, повторюватися немає змісту.
Реальність же вийшла кардинально іншою. За кілька місяців все перевернулося з ніг на голову. Нинішня команда Мірчі Луческу виявилася слабшою за Шахтар не лише на дистанції, а й у конкретно взятому матчі. З головного претендента на титул (на папері) Динамо перетворилося на середняка УПЛ з космічним відставанням від головного суперника. Як жартували у часи Блохіна-тренера, «на вулиці лише жовтень, а у Києві вже мінус сім». Мінус сім від Шахтаря, а від лідера – всі дев'ять.
«Шахтар» - «Динамо»: суддівський аналіз матчу від арбітра УЄФА
Олег Федорчук: «Думаю, що тепер наздогнати «Шахтар» та «Дніпро-1» - фантастична для «Динамо» задача»