Провальна кампанія «Динамо» уже такою стала задовго до фінішу групового етапу. У рівній компанії суперників кияни не набрали поки жодного очка і заздалегідь розпрощалися з надією на вихід далі. Максимум – це шанс виступити навесні у Лізі Конференцій. А конкурент тут по суті один – це «АЕК» з Ларнаки. З ним, власне, і найближча гра.
На моє переконання, вона має стати тим проривом, котрого усі «динамівські» вболівальники так зачекалися вже. В українців гравці-то явно сильнішого рівня. За тренера вже мовчу. Так, можливо, психологічна втома від насиченого півріччя, постійних переїздів і війна в країні – усе це дається взнаки. Але кому не як Луческу вирівнювати ситуацію. Позбутися ментального занепаду може посприяти чоловіча розмова в роздягальні. Вона давно напрошується. І якщо досі не відбулася, то дарма.
На морально-вольових кияни повинні дограти цю частину сезону. Інколи через не можу, якщо вже не виходить витягнути на власних ігрових сильних сторонах. Тож поєдинок на Кіпрі має шанс стати прикладом для майбутніх звитяг.
АЕК - «Динамо», «Дніпро-1» - «Аполлон». Чому нам необхідно перемагати?