Тиха радість та гучна печаль. Акценти глядача на іграх «Динамо» та «Дніпра-1» у Європі

Футбол України 28 Жовтня, 16:04
Відповідно до турнірної ситуації, «Динамо» кров з носу потрібна була перемога для продовження боротьби за плей-офф Ліги конференцій, тоді як «Дніпру-1» для цього вистачало нічиєї.

Причому з огляду на проблеми команди Кучера цей результат бачився цілком прийнятним. Але на виході все вийшло навпаки.

Для моменту істини у групових турнірах доля підібрала нам суперників із одного чемпіонату. І якщо колись ми могли дозволити собі ставитись до клубів з Кіпру зверхньо, то сьогодні тут явно не до жиру. Лідер УПЛ зустрічався із четвертою на сьогодні кіпрською командою, а середняк – із п'ятою.

У першому колі дніпряни виграли у «Аполлона», а кияни програли АЕКу. Також має сенс згадати, що саме останній не пустив той самий «Дніпро-1» до Ліги Європи. А нині залишив «Динамо» без європейської весни. На цьому тлі вчорашній успіх «Дніпра-1» набуває додаткової ваги. І все ж я назвав би цю радість тихою.

Матч у Кошице виглядав середньо – видовище не було надто яскравим, але й скаржитися гріх, особливо після перерви. В Ларнаці про все нам скажуть шість голів – реалізована половина із дюжини створених небезпечних моментів. Що й казати, «динамівський» сум звучав голосно.

У середині другого тайму навіть лунав виразний тріск. Але дубль джокера Гармаша протягом дев'яти хвилин вирівняв положення, наскільки це можливо, підсолодивши гіркоту невдачі. Як помирати, то з музикою! А перед фінальним свистком новобранець Перріс навіть мав шанс вирвати перемогу, але лікар сказав: у морг – значить, у морг…

«Аполлон», як на мене, свою єдину реальну нагоду забити отримав на 73-й хвилині. Чи на цей удар реагував Коля Валеф – науці невідомо, але, на щастя, його в тому кутку воріт страхував Сарапій.

Заради справедливості, через тринадцять хвилин той же Сарапій цілком міг бути вилучений, а там - як знати ... Але ВАР не видав (не приїхав) - рефері не з'їв. Хоча, на думку колеги Юстаса, ситуація була не такою вже й однозначною. Нагадаю, вибивши м'яч у підкаті, дніпрянин потім уже за інерцією в'їхав у суперника другою ногою.

Пряма мова мого консультанта:

«Чесно: не знаю. Багато хто дає, багато хто не дає, з ВАРом і без... Як на мене, то пенальті. Учора в грі «Барса» - «Баварія» суддя призначив такий, а ВАР скасував»

. І знову нагадаю: Юстас не має фізичної можливості дивитися матчі на «Мегого». Тому я пояснював йому епізод, як то кажуть, на пальцях.

З погляду логіки співвідношення моментів команда Кучера однозначно «награла» на перемогу і швидше за все саме з цим мінімальним рахунком. І була ближчою до другого голу, ніж «Аполлон» до першого. Кияни ж, по-хорошому, мали вигравати – десь 2:1. Але використали лише половину своїх шансів, тоді як АЕК – усі.

Другою за яскравістю фігурою нашого футбольного вечора (а першою вважаю Гармаша, який провів на полі менше третини матчу і перевернув гру) став автор іншого дубля з ностальгічним прізвищем Альтман. А ось третім, як би ви зі мною не сперечалися, буде Тимчик - звичайно, якщо говорити про гру вперед. Виділити когось у складі дніпрян важко, а у їхніх суперників – відверто нема кого.

Обидва результати вийшли, певною мірою, несподіваними. Як не чекав досить впевненої перемоги від «Дніпра-1» - саме зараз, так само і не сподівався, що «Динамо» зуміє відігратися. І все-таки це була нічия замість перемоги.

Посилене споживання «Боржомі» після відмови низки внутрішніх органів команді Луческу не допомогло. Тепер їй можна благополучно сконцентруватися на гонитві за «колосами» та «вересами». Останній матч із «Фенербахче» дивитися вже не буду – а сенс? Навіть якщо припустити, що там удасться поставити мертвому припарки. Коефіцієнт? Тут я завжди плачу.

Поєдинок же «Дніпра-1» з АЗ, сподіваюся, подивлюся обов'язково і вам доповім, як завжди. Хоч і розумію, що виграти в Алкмарі у два м'ячі буде не під силу. Тим більше, після того, як не вдалося перенести гру з «Чорноморцем».

І не варто гнати на одеситів: у них свої резони та своя правда. А розраховувати на тиск із боку УПЛ, за принципом «колгосп – справа добровільна», навіть якось наївно. Як писали класики: «Згода є продукт при повному непротивленні сторін». Ну, пощастило одним вчасно зустрічатися зі зговірливими. Ну, не пощастило іншим.

Мораль цієї байки така: команда Кучера вчора зуміла перевиконати своє локальне завдання навіть у несприятливих умовах – коли б вистачило й одного очка. Тоді як команда Луческу буквально вигризла це очко, яке стало для неї першим у групі. В не більш сильного суперника, ніж візаві дніпрян.

Нічого дивовижного, скажете ви. На сьогоднішній день – згідно з купленими квитками, і хто на що навчався. Але хіба на це вчилися у Києві, та хіба цим класом планували їхати? Хоча, ви маєте рацію, приїхали вже. І не варто жити ілюзіями про відставку Луческу: Суркіси такі Суркіси...