Головний підсумок першої частини: команда володіє м’ячем в тих самих обсягах (~534 передачі та 63% володіння), але тепер здійснює на 8 дотиків в штрафному майданчику суперника менше.
Тож давайте дивитися ближче чому це сталося.
Шапаренко був лідером минулого сезону УПЛ в Динамо за кількістю передач - 72.65/90. Номінально в більшості матчів його змінює Шепелєв, але по факту 57.76/90 дотиків вказують, що заміна не пряма. Дід не зробив із Володимира головного плеймейкера.
Головний плеймейкер Динамо тепер...Сирота, він додав аж 19 пасів за рік, і тепер виконує більше за минулорічного Шапаренка (83.17/90).
Підтягнувся і Забарний на 17 пасів до 80.9/90, що теж більше за минулорічного Шапу (72.65/90).
Накинув дещо і Сидорчук - 71.61/90.
Висновок номер 1: ЦЗ в Динамо стали відігравати більшу роль в дистрибуції.
Ця прямо підкреслює і наступна історія:
Забарний став виконувати на 6.77/90 передач до фінальної третини більше, ніж минулоріч
Сирота став виконувати на 5.59/90 більше
Сюди додаємо:
додаткові 2.94/90 ривків з просуванням Забарного
та приріст у 1.5/90 в Сироти
Висновок номер 2: Шепелєва не спробували в якості прямої заміни Миколі, бо інакше більше навантажували м’ячем. Тобто потрібно говорити про зміну загальної архітектури.
Трохи про зміну ролі Сидорчука. Сергія прийнято в Україні зневажати лише за те, що він Сидорчук. А що насправді? Капітан додав в кількості передач (+5.59/90), але при цьому став...менше втрачати (-0.29/90)!
А це дивує, бо:
по-перше, Сергій став більше пасувати до фінальної третини
а що найголовніше став ледь не головним за глибокими передачами, їх кількість зросла вдвічі
Щоправда, Шапаренко не був в Динамо надто активним саме у створенні безпосередньо на відстані удару від воріт. Він поступався за цим суттєво навіть Караваєву...
Далі говоримо про Кабаєва. Владислав поступається показникам глибоких передач та за дотиками в штрафному...Караваєву минулорічному. Тоже тут Динамо теж суттєво втрачає...
Але напевно найголовніша біда Динамо...Циганков. Неочікувано чи не так?
Віктор сильно посипався, як у глибоких (з 3.14/90 до 1.78/90) так і в дотиках в штрафному (з 5.52/90 до 3.16/90). А кількість втрат зросла з 8.71/90 до 12.04/90...
Ну, продовжувати я можу довго, але ви зараз усі позасинаєте, тому вибудую для вас ланцюжок:
в Динамо вмирає пасова гра, її фактично немає, бо тепер ЦЗ керують цим процесом і на них він вмирає
Забарний, якого в перші сезони берегли від цієї історії став мати більші обсяги та активнішу роль в білд-апі, і виникли труднощі
дуже схоже, що замінити Шапу Шепелєвим НЕ намагалися, тож саму архітектуру дистрибуції змінювали, але вони була неефективною ще із здоровим Шапою влітку
через те, що команда тепер не здатна підняти м’яч до Буяльського та Циганкова і уся біда в атаці на рівні УПЛ, Віктор навіть з м’ячем в ногах просуватися не може, бо умов для цього немає (хоча отримує звичну норму передач, але вже глибше)
Тому у підсумку схоже проблеми киян не надто тісно пов’язані з Шапаренком. Він лише одна з причин, але не головна. Згадайте матчі із ним: там все одно третина передач виконувалася у власній третині разом з Бущаном.
Схоже що реально була спроба щось переробити, але...не встигли. Під час зборів проблем було ж чимало, чи не так? Вже тоді плювалися.
А за відсутності тренувального процесу допрацювати вже по ходу сезону і не змогли. Тому Динамо «застрягло» у такому стані або до нових зборів і тривалого тренувального процесу, або до зміни тренера.