Кияни докотилися до ручки, бо відверто небачені помилки ЦЗ вже стали нормою, як миття рук після відвідин туалету. Хоча можливо не найвдаліше порівняння, бо за моїми підрахунками в туалетах НСК миє руки заледь чверть вболівальників.
Вже за формою радарів стає зрозуміло: основні ЦЗ Динамо доволі суттєво відрізняються між собою, якщо взяти за константу, що помиляються вони +/- з однаковою періодичністю.
Денис Попов найбільш агресивний - 10.79/30 перехоплень. Він найчастіше намагається грати на випередження. Для порівняння Олександр Сирота набагато рідше грає на випередження - лише 3.71/30 перехоплень.
Рідше Олександр йде в повітряні дуелі - обирає вичікувальну позицію. Тим давніша його помилка в матчі з АЕКом, коли дивився на суперника та бачив його (бо повертав головою), але не зреагував...
Сашко найчастіше порушує серед трійці.
Помітна на радарах і невпевненість Іллі Забарного у просуванні:
- купа довгих передач (8.37/90)
- але лише 34.15% точності
- і загальна найнижча (88.73%)
Ілля має найнижчу точність пасів з просуванням (72.13%), конкуренти точніші - по 77.78%.
Найгірша точність пасів до фінальної третини...теж в Іллі - лише 60.87%. В Попова - 75%, в Сироти - 70.45%.
А ще Ілля помітно просів у повітрі: виграє зараз (5 останніх ігор) лише кожне четверте (!) єдиноборство (25%). Для порівняння в Попова - 81.82%, а в Сироти - 71.43%. Суттєво краще.
Тож висновок один: якщо зліпити до купи одразу трьох основних ЦЗ Динамо, то можна отримати одного відносно міцного. По одинці вони не вражають цієї осені, як і Динамо загалом...