З кожним роком боротьба за шанс зіграти на ЧС загострювалася. Тому досі всім збірним, крім господарки турніру, доводиться виборювати право зіграти на Мундіалі в кваліфікаційних матчах.
У 1982 році Мундіаль вперше розширили до 32 учасників. Уже у 2026 році кількість учасників ЧС знову збільшать. На полях ЧС-2026 у США, Канаді та Мексиці зіграють аж 48 команд. У такий спосіб ФІФА дає шанс більшій кількості країн відчути смак футбольного свята. Всього за всю історію участь у чемпіонаті світу взяло 79 різних національних збірних.
Однак станом на 2022 рік деякі команди вже зникли, адже були розформовані. Розповідаємо, які збірні зникли після участі на чемпіонаті світу.
Збірна Югославії з футболу
Збірна Югославії з футболу аж 8 разів виступала на чемпіонатах світу, що більше аніж Португалія, Данія та Польща.
Відразу двічі збірна Югославії зупинялася за крок від участі у фіналі. На першому ЧС у 1930 році Югославія випередила в групі Бразилію та Болівію, завдавши поразок обом суперниками. Однак у півфіналі балканська команда поступилася майбутньому чемпіону світу – Уругваю з розгромним рахунком 6:1.
Вдруге Югославія була близька до фіналу на ЧС-1962. Команда посіла друге місце в групі з СРСР, Уругваєм та Колумбією. Зате у чвертьфіналі балканці зупинили Німеччину. Каменем спотикання для Югославії у півфіналі стала Чехословаччина (3:1). Югославія мала шанс виграти «бронзу», але в матчі за третє місце мінімально поступилася Чилі.
Збірна Югославії проіснувала з 1920 до 1992 року. Команда представляла послідовно Королівство Сербів, Хорватів і Словенців (КСХС, 1920 – 1929), Королівство Югославія (1929 – 1941), Федеративну Народну Республіку Югославію (ФНРЮ, 1946 – 1963) і Соціалістичну Федеративну Республіку Югославію (СФРЮ, 1963 – 1992) аж до розпаду останньої на кілька незалежних держав.
Збірна Югославії на ЧС-1962 / Фото із Pes Miti del Calcio
Зірками Югославії були легендарні Звонімір Бобан і Давор Шукер, колишня зірка Лаціо Синиша Михайлович і нині спортивний директор Баварії Хасан Саліхаміджич.
На Євро-1992 та ЧС-1994 команда не потрапила через війну на Балканах, після якої з'явилися такі незалежні держави як Хорватія, Словенія, Північна Македонія, Боснія та Герцеговина.
Правонаступником команди вважають збірну Сербії та Чорногорії.
Сербія та Чорногорія
Збірна Сербії та Чорногорії з футболу – збірна, яка представляла Союзну Республіку Югославія (1994 – 2002 року) та Сербію та Чорногорію (2002 – 2006 роки).
До 1994 року серби та чорногорці грали за збірну Югославії. За свою нетривалу історію Сербія та Чорногорія навіть встигла двічі зіграти на чемпіонатах світу – у 1998 та 2006 роках.
Збірна Сербії та Чорногорії на ЧС-2006 / Фото із Pes Miti del Calcio
На першому з двох чемпіонатів світу Сербії та Чорногорії вдалося вийти у плей-офф: команда посіла друге місце в групі з Німеччиною, Іраном та США. При цьому балканська команда набрала 7 очок, як і Німеччина, але поступилася німцям за додатковими показниками.
Та вже в 1/8 фіналу збірна Сербії та Чорногорії капітулювала, поступившись Нідерландам (2:1). ЧС-2006 став останнім для Сербії та Чорногорії: на полях у Німеччині балканці посіли останнє місце в групі, поступившись Аргентині, Нідерландам та Кот-д'Івуару.
Цікаво, що на ЧС-2006 гравці вже знали, що команди більше не буде існувати, адже 3 червня Чорногорія оголосила про незалежність. Фактично участь в чемпіонаті світу брала неіснуюча держава. Спадкоємицю команди стала сучасна збірна Сербії.
Чехословаччина
Збірна Чехословаччини існувала з 1922 до 1993 року та навіть ставала чемпіоном Європи у 1976 році. Всього чехословацька збірні взяла участь у 8 чемпіонатах світу та двічі грала у фіналі.
Вперше Чехословаччина вийшла до фіналу у 1934 році, однак поступилася господарям турніру італійцям (2:1). У 1962 році чехословаки знову пробилися до вирішального матчу, проте цього разу не змогли подужати неймовірну команду Бразилії (3:1).
Чехословаччина у фіналі ЧС-1962 проти Бразилії / Фото із Pinterest
Збірна виникла після першої світової війни і утворення незалежної Чехословаччини. 1 січня 1993 року Чехословаччина припинила своє існування. Проте збірна продовжила участь у відбіркових іграх чемпіонату світу 1994 року.
Не зумівши пробитися до фінальної частини турніру, збірна Чехії та Словаччини (офіційна назва команди після розпаду країни) припинила існування після закінчення відбіркових матчів.
Найвідоміший футболіст Чехословаччини – Антонін Паненка – автор легендарного переможного пенальті у ворота збірної ФРН у фіналі Євро-1976. На честь Паненки названий стиль виконання пенальті, коли м'яч підсікають і він відносно повільно летить у ворота.
Збірна СРСР
Збірна СРСР добре знайома українським вболівальникам, оскільки за неї виступало чимало легенд нашого футболу. З 1958 року, коли СРСР вперше взяла участь у чемпіонаті світу, команда ще 6 разів виходила у фінальну частину Мундіалю.
Досі найкращим досягненням СРСР є 4 місце на ЧС-1966. Радянська збірна виграла групу, в якій обіграла КНДР, Італію та Чилі. У чвертьфіналу радянська збірна обіграла Угорщину (2:1), проте у півфіналі поступилася з таким же рахунком Німеччині. Збірна СРСР могла здобути «бронзу», але в матчі за 3 місце поступилася Португалії – теж 2:1.
Для українців знаковим був ЧС-1986 року, коли збірну СРСР на Мундіаль повіз «Метр» Валерій Лобановський. Це була третя каденція Лобановського у збірній СРСР і перед цим він виграв з Динамо Київ Кубок Кубків.
Збірна СРСР на ЧС-1986 / Фото із сайту «Чемпіонат»
З 11 гравців стартового складу на ЧС-1986 – 8 були представниками Динамо. У групі команда Лобановського розтрощила Угорщину 6:0, а потім зіграла внічию 1:1 із чемпіонами Європи французами. Третій матч збірна провела резервним складом і виграла в Канади 2:0.
Журналісти називали команду Лобановського одним із відкриттів чемпіонату. Але шлях збірної обірвався в скандальному матчі 1/8 фіналу проти Бельгії. Судді пограбували збірну СРСР, яка попри хет-трик українця Ігоря Бєланова програла в додатковий час з рахунком 4:3.
Після розпаду СРСР правонаступницею збірної стала команда СНД, яка існувала тільки рік та взяла участь у Євро-1992. Згодом правонаступницею обох збірних стала команда Росії.