«У середу, 23 лютого, президент клубу запевнив команду, а особливо іноземців, що ситуація в столиці під контролем. Що нічого не буде, що він навіть говорив з президентом країни, тому ми можемо бути спокійні, бо нічого не станеться. Але, чесно кажучи, я так не думав.
Пам'ятаю, як прокинувся о 4-й ранку від звуків двох літаків над моїм будинком. Потім пролунав звук вибуху, але не знаю, близько це було від мене, чи далеко, але я відчув його.
Я одразу зустрівся зі своїми бразильськими одноклубниками, тому що ми жили в одному районі, навіть з деякими гравцями «Шахтаря», та поїхали в один з готелів міста.
Ми провели три ночі в підземній квартирі, своєрідному бункері, з невпевненістю, зі страхом, не знаючи, що трапиться, і намагаючись передати душевний спокій нашим родинам, коли в нас самих його не було. Але, на щастя, сьогодні я можу розповісти це як анекдот.
Ми контактували з посольствами, які пропонували нам можливі варіанти виїзду, але у нас була група з 50 людей, разом з дітьми, тому сам процес був не таким простим.
Зі станції, що була за 15 хвилин їзди від нас, йшов потяг. Він прямував до кордону Польщі, Румунії, а потім Молдови. Пробули в цьому потязі 17 годин так і не потрапивши на кордон Польщі через велику кількість людей, пройти було нереально.
Ми вирішили доїхати до кордону з Молдовою, де нас чекав автобус від Федерації футболу України. Через 4 години, вже у Молдові, ми трохи заспокоїлися, мабуть, тільки там ми почали відчувати, що дійсно повертаємося додому», — розповів де Пена.