Усі прогресивні активісти сьогодні мріятимуть, щоб Нідерланди забили авторитарному Катару якомога більше голів.
Шейхи з Дохи, звісно, будуть протилежної думки. ФІФА, в свою чергу, важливий не переможець, а лише обсяг зароблених на матчі грошей.
Ну, а нам і вони до лампочки. Ми просимо лише уважно придивитися до складу Ораньє, бо серед молодих талантів, збитих льотчиків та просто посередніх виконавців там затесався неймовірно колоритний персонаж. Йому вже 39 років; його волосся сивувате і, по правді, він більше схожий на тренера, ніж гравця.
Якби ще 5 років тому хтось сказав голландським вболівальникам, що Ремко Пасвер поїде на мундіаль інакше, як туристом, вони посміялися б, але зараз це факт - він в Катарі, і він готовий грати.
Потрібне лише рішення ван Гала - і глядачі отримають одну з найкрасивіших історій усього турніру.
***
Пасвер - це ж не просто футболіст; це фенікс. Старезний дід, про якого давно забули, а він повертається і надирає зад молодим.
Навіть в Нідерландах мало хто розуміє, як таке можливо. Коли Ремко вперше викликали до збірної у 38 років П’єр ван Хойдонк майже кричав:
«Ми говоримо про людину, яка провела всю кар’єру в «Хераклесі», «Гоу Ехед Іглз», «Вітессі» і гріла лавку в ПСВ. Він прийшов до «Аяксу» як резервний воротар, щоб комфортно зав’язати з футболом, а тепер раптово став достатньо сильним для збірної?!»
І знаєте, що? Ван Хойдонк правий. Він забув лише «Твенте», де Пасвер теж сидів ще на самому початку нульових. 14 матчів за три роки - повний провал, і скоро голкіперу довелося сповзати на рівень нижче.
Так Ремко опинився в аутсайдері Ередівізі «Хераклесі», але й тут не здюжив, тож далі були «Гоу Ехед Іглз» з другого дивізіону, і лише на них падіння припинилось.
Це могла бути типова історія слабкого воротаря, яких сотні по світу, але Пасвер її перевернув. І ні, виною тому не якісь неймовірні, раніше небачені таланти. Його прогрес - це результат лише щирої любові до футболу. Ніхто не викладався на тренуваннях більше, ніж Ремко, і ніхто так сильно не прагнув грати.
І нехай це була лише Ерстедівізі, 35 сухих матчів з 85 звернули на себе увагу. Вже влітку 2010-го «Хераклес» повернув Пасвера, щоб зробити основним голкіпером.
***
Чи міг тоді хтось повірити, що Ремко візьмуть до збірної? Звісно, ні.
За місце в Ораньє конкурували Мартен Стекеленбург та Міхел Ворм - і обом зрештою вдалося побудувати пристойні кар’єри. Пасвер же збився на манівці.
Він 4 роки відстояв у «Хераклесі», але вже наступний трансфер у ПСВ обернувся провалом. Ремко грав мало, а коли виходив, то краще б цього не робив. В конкурентах був лише слабкий Єрун Зут - нинішній резервіст італійської «Спеції» - але й він виглядав краще.
І що було робити? Здатися? Цифри в паспорті підказували, що пора думати про догравання десь в екзотичних країнах, де діти ніколи не бачили снігу - от-як у Катарі, та любов до футболу не відпускала:
«Ну, так, в ПСВ в мене не вийшло в спортивному плані, але я завжди робив, що міг, і клуб залишився задоволений моїм відношенням. ПСВ - це фантастичне місце, чесно».
В цьому коментарі він весь - вічний оптиміст, який запросто може прийти на інтерв’ю в «килимі» замість класичного спортивного костюма. І, знаєте, це виручало.
«Вітесс», наступний клуб Пасвера, побачив у ньому не лише воротаря, але й сильного духом ватажка. Його, вічного резервіста, призначили капітаном команди, яка претендувала на єврокубки - справжнє диво, яке ледь не зіпсувала особиста трагедія.
Невдовзі після переходу влітку 2017-го батько воротаря переніс два інфаркти і потребував кількох операцій на відкритому серці. За професією Едді Пасвер був фізіотерапевтом, а для сина став ще й першим тренером. Іноді професіонали навіть дозволяли йому проводити тренування, і там Ремко звик називати батька по імені, «бо було незручно при всіх говорити «тато».
В грандах перемоги найчастіше ставлять вище сентиментів, та «Вітесс» - клуб провінційний, і тренери зрозуміли горе свого воротаря. Його подальший злет - і їх заслуга теж:
«То був сумбурний період в моєму житті. Я носив свій стрес разом із собою кожної хвилини. Це відображалось і на полі. Це не виправдання, але я не міг грати нормально, мені не вистачало душевного спокою. Щоразу на тренуваннях я лише старався впевнитись, що роблю все можливе. Так і проходив день за днем».
Едді Пасвер тоді вижив, і тим дав сину надпотужний імпульс. Він заграв, як ніколи раніше, і в сезоні-2019/20 віддав аномальні 4 асисти, попутно відігравши «насухо» 11 матчів в Ередівізі!
Едді та Ремко Пасвери, 2003 рік. Фото: twenteinsite.nl
***
Писали, що після того Ремко попросив контракт на 2 роки, але йому дали лише річний - типу, надто старий.
Екс-тренер Ламберт Ягер бачив ситуацію краще за клубних босів - шкода, його думку тоді не спитали:
«Ще за 3-4 тижні до трансферу я казав колегам по школі воротарів, що Пасвер ідеально впишеться в систему «Аяксу», і якщо в них є крапля здорового глузду, вони привезуть Ремко в Амстердам».
І що ви думаєте? Привезли! Влітку 2021-го року багаторічний невдаха, чиє волосся встигло посивіти за довгі роки поневірянь, прибув на арену Йохана Кройфа, бо Андре Онана помилився й випив таблетки для схуднення своєї дружини.
Трагікомічна була історія, хто пам’ятає, і обернулася вона для голкіпера з Камеруну річною дискваліфікацією. Тим часом Ремко Пасвер завдяки неуважності африканця отримав шанс усього життя - і вже через кілька місяців став першим голкіпером у світі, хто відбив три поспіль удари Ерлінга Голанда!
***
«Скажу по секрету, після цього я чекав виклика до збірної. Це моя нагорода за 20 років кар’єри. Я знаю, що я не гравець на перспективу, але я дуже багато працюю, і я це заслужив», - реагує ветеран на критику ван Хойдонка та інших.
Людям важко прийняти його раптове перетворення. Щоб їх переконати, Пасвер відстояв 20 «сухарів» в перших 28 матчах за «Аякс» - феноменальний результат!
Завжди акуратний хвостик на голові; громовий голос, якому підкоряються вдвічі молодші захисники; гарне бачення поля і передачі на хід форвардам - атрибути пізнього Ремко добре відомі кожному в Ередівізі.
Думалося навіть, що ван Гал - такий же ветеран - поставить Пасвера основним на ЧС, проте Луї вибрав молодшого Нопперта. Хтозна, чи надовго, бо в матчі з Еквадором Андріс не переконав. Тим часом Ремко тренується бездоганно, його авторитет в команді високий, і він готовий до фінального кроку у своїй кар’єрі - вивести її з національного на світовий рівень.
Ще 15 років тому в нього не було для цього хисту; ще 5 років тому не вистачало харизми й впевненості. І лише зараз, коли Ремко Пасверу виповнилося 39, пазл склався.
«Я завжди поважав вибір тренерів. Я жодного разу не обговорював причини, чому не потрапляв в основу, а просто працював, щоб заробити це місце. До і після тренувань я додатково займався в залі або на полі. Я змінив багато клубів, але ніколи не міняв це правило, і ось я тут».
Просто, чи не так? І в той же час як це неймовірно складно!