– Передусім, я дуже задоволений, що до раунду плей-офф вийшли японці та корейці, бійцівській вдачі яких, виучці, коли кожен виконавець чітко знав свій маневр, можна тільки позаздрити. Не випадково, що керманич іспанців Луїс Енріке після поразки від японців сказав, що у разі необхідності суперник не обмежився б лише двома забитими м'ячами. Настільки налаштованими були японці на перемогу! Залишається нагадати, що в схожому стилі вони змусили капітулювати й німців і хто після цього наважиться назвати їхній злет випадковим…
– Виступ яких збірних ви б ще виокремили?
– Мені дуже імпонував футбол, що продемонстрували американці та канадці. В цих збірних задіяні переважно молоді футболісти і якщо вони й надалі так стрімко прогресуватимуть, то будуть серед головних претендентів на перемогу вже в наступному світовому форумі, котрий пройде якраз в цих країнах та Мексиці в 2026 році. Саме збірні США та Канади, попри те, що останні вже залишили Катар, я б назвав відкриттям звітнього турніру.
– Але чемпіонат в Катарі був багатий й на сюрпризи. Хто міг очікувати, що серед невдах опиняться німці чи бельгійці…
– Згоден, хоча в цьому була й певна закономірність. Ті ж бельгійці свого часу зволікали з процесом зміни поколінь і поплатилися. В Катарі з'ясувалося, що багаторічні лідери вже не тягнуть..
Що ж до німців, то, мабуть, не обійшлося без переоцінки своїх можливостей, що негативно позначилося на концентрації. Не має права збірна, яка збиралася замахнутися на місце на п'єдесталі пошани, діяти з такими елементарними помилками в обороні, як це було в матчах із збірними Японії чи Коста-Ріки.
– Можливо на виступі німців та бельгійців негативно вплинуло те, що у них практично не було часу на відновлення після виснажливих клубних змагань?
– Складно сказати, але ж не будемо забувати, що наставники цих збірних заздалегідь знали, коли і де проводитиметься нинішній чемпіонат і повинні були все прорахувати.
– Чи була якась збірна, котра відверто розчарувала?
– Так, футболісти Уельсу, і дуже прикро, що саме на них спіткнулися в поєдинку плей-офф українці. Шкода, бо переконаний, що підопічні Олександра Петракова не були б чужими на святі футболу в Катарі. Більше того, як на мене, саме нинішня збірна, в якій чимало молодих, талановитих виконавців, найсильніша за роки незалежної України.
– Під час групового раунду вам запам'яталися якісь домашні заготовки у виконанні учасників змагань?
– Ні, передусім, тому, що нині практично нереально чимось здивувати. Вже всі навчилися на доволі високому рівні грати в футбол, тим паче, що в фінальній програмі випадкових учасників уже не буває. На перший план виходить самовіддача, готовність стрибнути вище голови.
– Сьогодні розпочинаються поєдинки плей-офф. Яких матчів будете чекати з нетерпінням?
– Нідерланди – США та Марокко – Іспанія. Мене, зокрема, цікавить, чи зроблять правильні висновки піренейці після фіаско в поєдинку з японцями, коли замість того, щоб шукати найкоротші шляхи до воріт, зосередилися на контролі м'яча.
– Тоді наостанок, кому віддаєте перевагу в боротьбі за чемпіонське звання?
– Бразильцям, французам та аргентинцям, з їхніми зірковими складами. Хоча слід визнати, що навіть ці збірні дуже залежні від гри своїх лідерів – Неймара, Мбаппе, Мессі. Ось чому можливі й несподіванки… – резюмував Маркевич у коментарі Команда№1