- Вам 17 років, ви зараз десь навчаєтесь?
- Так, в цьому році поступив в Національний Педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова на спеціальність «Фізичне виховання та спорт».
- О, то можливо ви в майбутньому бачите себе футбольним тренером?
- Так, звичайно. Після хорошої футбольної кар'єри в плані гравця, хотілось би бачити себе тренером.
- 3 скількох років Ви граєте у футбол ? І який був Ваш перший клуб ?
- У віці семи років батько відвів мене у мій перший клуб - київське «Динамо», як і на данний момент я є гравцем цього клубу. Батько хотів, та і зараз хоче, бачити мене хорошим гравцем.
- Якби не футбол, то що?
- Важко відповісти на це питання. Не уявляю себе в якійсь іншій сфері.
- Що для Вас особисто означає футбол?
- Футбол став великою частиною мого життя. Навіть, коли були якісь перерви, не міг стриматися, завжди хотів вийти на поле, понабивати м'яч. Твоя повна самовіддача і наполеглива старанність приносять велике задоволення від футболу. Хочу прагнути до великих успіхів. Працюю, працюю і ще раз працюю.
- А чим ви любите, Романе, займатись у вільний час?
- Я людина, яка сильно прив'язана до спілкування. Для мене дуже важливо, коли поруч знаходиться хтось з батьків, родичів чи друг, з яким можна поговорити.
Не відмовляю собі від посиденьок за комп'ютерними іграми, а також постійно розвиваюсь читаю книги або граю в настільні ігри.
- Можливо є книга чи гра, яку ви порекомендували б?
- Хочу порадити дві книги: «Месяц на пределе» Джессі Іцлера и «Разум чемпионов» Афремов Джим. Зараз намагаюсь розвивати себе у шахах, дуже важка игра, але доволі таки цікава.