На жаль, легендарний тренер пішов із життя 13 травня 2002 року у віці 63 років, проте пам'ять про нього досі жива у серцях любителів гри.
Валерій Лобановський, незважаючи на усі свої тренерські регалії, так і не зміг попрацювати у європейському клубі. «Залізна завіса» СРСР не сприяла розвитку своїх громадян за кордоном. Проте у тренера все ж таки був шанс спробувати свої сили в Європі вже на заході Союзу.
Прес-служба «Динамо» у своїх спогадах про Лобановського на честь його дня народження розповідає, що після срібла зі збірною СРСР на Євро-1988 тренером цікавилися «Ювентус», «Гамбург», «Інтер» та «Вальядолід».
«Ювентус розглядав можливість придбання не лише Заварова, а й Михайличенка та Протасова, за умови, щоб головним тренером був Валерій Васильович. Цікавилися Лобановським «Інтер», «Гамбург», «Вальядолід».
На жаль, жодну з цих пропозицій тренер не вважав оптимальною для себе, а його пріоритетом була робота з національними командами.
«Я хотів працювати виключно з національними збірними, а така пропозиція надійшла лише з Еміратів. Тому обирати не доводилося», — пояснював пізніше Лобановський.
1990 року тренер вперше знайшов роботу за кордоном. Він очолив збірну ОАЕ, з якою працював два роки. З 1994 до 1996 року Лобановський працював зі збірною Кувейту. Тренер допоміг команді посісти третє місце на Азіатських іграх 1994 року, а також виграти Кубок націй Перської затоки 1996 року.
Лобановський-гравець: найголовніші матчі
Зазначимо, що київському Динамо Лобановський віддав сумарно 21 рік своєї тренерської кар'єри та виграв з ним 31 трофей, включаючи два Кубки володарів кубків (1975, 1986) та Суперкубок УЄФА 1975.