Сидорчук, Шапаренко, Буяльський та Циганков міцно закріпилися на своїх позиціях, і як тільки хтось із цієї четвірки випадає, адекватної заміни їм немає, що неминуче позначається на грі команди зі знаком мінус.
Хоча з приходом Луческу на посаду головного тренера киян у розпорядженні румунського фахівця було достатньо футболістів, чий потенціал дозволяв їм боротися за місце у стартовому складі.
Але за підсумками Дуелунн програв конкуренцію Буяльському, Лєднєв так і не зміг проявити себе належним чином, а Цитаішвілі не захотів сидіти під Циганковим плюс на той момент не дуже відповідав вимогам Луческу. Усі троє пішли до інших клубів на правах оренди. Легіонери Белуце та Клейтон взагалі виявилися випадковими пасажирами.
Єдиною позицією, на якій був надлишок за великим рахунком рівноцінних виконавців, була позиція лівого вінгера. Ігровий час між собою ділили де Пена та Жерсон Родрігес, здатний також зіграти як на правому фланзі, так і в нападі. На підході був Вербич, який відновлювався від травми.
Хоч як не парадоксально, але зараз ліве крило динамівського півзахисту є найбільш вразливим місцем команди. Вітінью, що награвався під основу, і де Пена, покинули «Динамо» з початком війни, трохи пізніше пішов Вербич, що помітно здав, а придбаний минулого літа Кабаєв поки не вражає і ризикує повторити долю Антюха, який не потягнув рівень киян і відбув у «Зорю».
Не від хорошого життя роль лівого вінгера, окрім Кабаєва, в нинішньому сезоні в різний час відводилася Ванату, Шепелєву та новачкові Лонвейку. Проте все це були вимушені експерименти і чекати, що хтось із них раптом зможе заграти на нерідній для себе позиції не доводилося спочатку.
Втім, навесні позбавити тренерський штаб головного болю з цього приводу може Діалло. Талановитий вінгер уже почав потрапляти у заявку першої команди на матчі і навіть ненадовго виходив на заміну у двох поєдинках Ліги Європи. Якщо ситуація на лівому фланзі півзахисту не зміниться на краще, сенегалець напевно отримає шанс.
У середній лінії «Динамо» проблему з резервами оголила травма Шапаренка. Зрозуміло, що замінити таку фігуру в центрі поля, яка відповідає за структуру гри команди, вкрай складно, але у киян на лаві запасних немає взагалі нікого навіть віддалено наближеного за функціоналом до Миколи.
Шепелєв та Андрієвський не можуть дати той обсяг роботи, який давав Шапаренко, і взагалі є гравцями зовсім іншого плану. Безумовно, можна вважати, що у другій частині чемпіонату України «Динамо» виїде і на наявному багажі, але для єврокубків його явно недостатньо. Те саме стосується Сидорчука, Буяльського та Циганкова. Якоїсь альтернативи їм немає. Не кажучи вже про те, що хтось може заперечити їхнє місце у старті.
Можливо, з цієї причини на зимовий збір із першою командою вирушить Назар Волошин, який проявив себе у «Кривбасі». Також у не надто віддаленій перспективі привнести у півзахист киян якщо не здорову конкуренцію, то хоча б принаймні варіативність можуть насамперед Володимир Бражко та Вікентій Волошин. Перший зараз на виду у «Зорі», а другий меншою мірою в «Олександрії».
Ймовірно, найближчий збір допоможе нарешті адаптуватися до ігрової моделі «Динамо» Перрісу і що найголовніше: дасть відповідь на питання, де ж його найкраще використовувати - на правому фланзі півзахисту або на лівому. Якщо Лонвейк наближається до статусу бойової одиниці на заміну, то ямайський легіонер поки крім кількох виходів на заміну нічим особливим похвалитися не може.
Загалом у киян є дублери для основних півзахисників. Циганкова умовно може замінити Караваєв, Сидорчука - Андріївський, Шапаренка - Шепелєв, Буяльського - Гармаш чи Лонвейк, проте ніхто з них не дає необхідної конкуренції, яка притаманна лінії оборони «Динамо» і все ще зберігається в нападі.