Загальне враження - Владислав на командному тлі перебуває у пристойній кондиції для нинішнього етапу підготовки та ігрових умов, що виникли перед ним (типовий матч УПЛ). М’яч зупиняє та він не відлітає від нього на 10 метрів, тож Бєсєдіна вже перевершує. Кажуть, що хронічні проблеми з тазовим суглобом впливали на його рухи та мобільність, але конкретно по цій грі дуже важко щось стверджувати на тему змін в його динаміці. Причин дві:
румуни ковтнули 4 голи до перерви у більш відкритій грі, тому в другому таймі вже були обережнішими;
самі ж кияни в другому таймі багато володіли м’ячем, але до моментів доходило рідко, вони виникали переважно у метушні переповненого футболістами штрафного майданчика.
Супряга здійснив кілька ривків та намагався відкриватися за спини, але в більшості випадків м’яч до нього не доходив: пас або був засильним, або йшов у протилежному напрямку. Таким, на жаль, був весь другий тайм: хто в ліс, хто по дрова.
У тривалих позиційних розіграшах кілька разів підігравав партнерам та за рахунок роботи корпусом зберігав м’яч. Стабільно якісної взаємодії зараз бракує усім динамівцям, не лише Супрязі - це помітно заважало. Регулярно чинив тиск на захисників, що володіли м’ячем, і загалом дійсно мав вигляд готового до ігрових навантажень футболіста.