Гроші не пахнуть: як «Ньюкасл» продали Саудівській Аравії

Світовий футбол 12 Лютого, 18:37
Клуб із берегів Тайна став інструментом відбілювання заплямованої репутації.

7 жовтня 2021 року Public Investment Fund, суверенний фонд Саудівської Аравії, придбав контрольний пакет акцій (80%) клубу Ньюкасл Юнайтед. Перебування Майка Ешлі на чолі «Меґпайс» скінчилося.

Ньюкасл і Саудівська Аравія хотіли цього придбання понад усе: містер Ешлі прагнув спекатися неліквіду, а принц Мохаммед бін Салман, або MbS, мріяв про цінний актив для початку власної – та саудівської – експансії на Захід. Лише Велика Британія та АПЛ протягом 1,5 року не мали стійкої позиції щодо купівлі «сорок» родиною Аль Саудів. Чому?

Майк Ешлі хотів продати Ньюкасл давно, проте ніколи не мав ані слушної нагоди, ані багатих покупців. Власник SportsDirect, найбільшого у Великій Британії рітейлера спортивного одягу, придбав «Меґпайс» у 2007-му; за 14 років під началом Ешлі клуб двічі вилітав із АПЛ і двічі повертався за сезон. Уродженець Волсолла, що посів 15 місце в списку британського Forbes (2012), уславився на чолі Ньюкасла самодурством і скнарістю. Алан Пардью, екс-менеджер клубу з Тайнсайду, описував Ешлі так:

«Майк – сильна особистість, що досягає успіху в бізнесі все своє життя. Він геній, та коли мова про футбол, логіка тут не працює»

.

23 січня 2015-го, на 91 році життя, помер король Саудівської Аравії, Абдалла ібн Абдель Азіз Аль Сауд. Новим головою династії Саудів, а відтак і королівства, став Салман, зведений брат Абдалли. Це був вибір без вибору: інших кандидатів не було, а Салман, екс-радник короля Фагда, давно і тяжко хворий. У 2010-му він переніс операцію на хребті, а згодом – щонайменше один інсульт. Саудівська Аравія

de facto

залишилася без короля.

Ньюкасл в середині 2010-х жив у типовому для Майка Ешлі замкнутому колі: виліт із АПЛ, зміна тренера, повний кредит довіри включно з великим трансферним бюджетом і таке ж повне розчарування. Ешлі щоразу дивувався, чому клуб, заснований в одній із топ-10 агломерацій Великої Британії (8 місце), живе життям Філа Коннорса з фільму «День бабака». Цілком обґрунтоване здивування, та не для того, хто був винуватцем трагедії і безславно згаяв 14 років у Тайнсайді.

Терпінню фанів Ньюкасла настав кінець у 2019-му, коли «сорок» очолив Стів Брюс. Містер Ешлі втомився витрачати гроші на трансфери та відмовився від бодай боротьби за Лігу Європи і Кубок Ліги / Англії. Тут Брюсі й знадобився Ешлі як менеджер середняка Прем‘єр-ліги. Та власник SportsDirect прорахувався: Стів Брюс у 2007-09-х очолював Сандерленд, заклятого ворога Ньюкасла. Цього «Джордіз» не пробачили Ешлі і щоматчу скандували

«We want Brucie out!»

, вимагаючи відставки екс-захисника Манчестер Юнайтед, та продажу клубу.

У червні 2015-го король Салман призначив свого сина, Мохаммеда бін Салмана Аль Сауда, міністром оборони Саудівської Аравії, а в червні 2017-го – кронпринцом. MbS, який мав 30 років, став наймолодшим міністром оборони в історії людства. Ще в березні 2015-го Салман за підтримки сина віддав наказ про військову інтервенцію в Ємен для боротьби з хуситами, проіранськими повстанцями шиїтського спрямування. До відома, Саудівська Аравія – сунітська теократія, яка вважає шиїтський, теократичний Іран ворогом №1. Майбутній принц почав сходити на трон короля.

Мохаммед бін Салман – харизматичний покидьок: він амбіційний лідер і оратор, що не гребує підступом та жорстокістю. У травні 2017-го, за місяць до становлення кронпринцом, MbS публічно попередив корупціонерів:

«Я вам підтверджую, ніхто, ким би він не був, не виживе у справі про корупцію, навіть якщо це принц або міністр»

. Четвертого листопада майбутній король Саудівської Аравії видав наказ про арешт 200 олігархів та принців у готелі Рітц Карлтон у Ріяді, звільнив міністра економіки, голову Національної гвардії та Королівського флоту. Технічно MbS не мав на це жодних повноважень, та жорсткий характер і слабкість короля (тобто батька) сказали все за принца.

14 квітня 2020-го, в пік пандемії ковіду, Public Investment Fund надіслав запит до Ради власників та директорів Прем‘єр-ліги щодо придбання Ньюкасл Юнайтед за £300 млн. Саудити зустріли запеклий опір beIN, катарського бродкастера АПЛ у Західній Азії, який ще в червні 2017-го був одним із учасників катарської дипломатичної кризи. Тоді Ріяд звинуватив Доху у фінансуванні терористичних організацій, – таких, як Ісламська Держава та Аль Каїда, – близькій дружбі з Іраном (що, як і Росія, спонсорує ХАМАС) та «катарській пропаганді» телекомпанії Al Jazeera. П'ятого червня Саудівська Аравія та Катар розірвали дипломатичні відносини. Згодом Катар позбувся взаємин і з ОАЕ.

Власник beIN та ПСЖ, Нассер Аль-Хеллаїфі, не хотів допустити посилення позицій Мохаммеда бін Салмана та шейха Мансура, власника Манчестер Сіті. Мансур – молодший брат

de facto

короля ОАЕ і друга MbS Мохамеда бін Зайда Аль Наг‘яна, відомого як MbZ. Саудівська Аравія та ОАЕ – дві провідних країни Перської затоки та ОПЕК, близькі друзі та партнери одне одного і США. Абу-Дабі зайшов до Прем‘єр-ліги у 2010-му, а поява на Британських островах Ріяда створює гегемонію саудів на Заході; це невигідно ні Катару, ні beIN зокрема.

Опір купівлі Ньюкасла також чинили правозахисники: вони були розлючені вбивством Джамаля Хашоґджі, відомого саудівського журналіста Washington Post. Другого жовтня 2018-го Хашоґджі виманили зі США до посольства Саудівської Аравії у Стамбулі, де він безслідно зник, а насправді – був убитий «Загоном Тигрів», загоном смерті Мохаммеда бін Салмана. У листопаді 2018-го ЦРУ підтвердило: замовлення на вбивство критика абсолютизму дав MbS. Скандал не вщухав 4 роки і супроводжувався закликами провідних політиків США вивести війська з Саудівської Аравії, що, окрім політичних убивств, займається відмиванням брудних російських грошей.

«Якщо Саудівська Арабія та ОАЕ хочуть допомогти Путіну, вони мають розраховувати на його захист»,

– заявив представник США Том Маліновскі у спільній заяві з Шоном Кастеном і Сьюзен Вайлд, іншими депутатами від демократів. У справу втрутився президент Байден і вирішив спір порівну: Ріяд залишився союзником, але MbS не буде рукоподаваним у Білому Домі.

Купівля Ньюкасла була ідеальним способом відмити репутацію на Заході. Sportswashing (відмивання спортом), започаткований Росією після придбання Челсі Романом Абрамовичем, добре прижився в абсолютній монархії Аль Саудів, як і в сусідньому Катарі. 14 квітня 2020-го на це звернула увагу Amnesty International.

«Це більше, ніж фінансова транзакція; це вправа з будівництва іміджу, що накладається на престиж Прем‘єр-ліги та пристрасть фанбази Ньюкасл Юнайтед»,

– сказала директорка британського AI Кейт Аллен. Красиво та влучно сказано; нема слів.

Тридцятого липня 2020-го Public Investment Fund заявив:

enough is enough

. Угода про купівлю Ньюкасла була на межі зриву, її активно блокували Ліверпуль та Тоттенхем, учасники так і не створеної Суперліги, а виконавчий директор Прем‘єр-ліги Річард Мастерс ухилявся від коментарів для преси. Канцелярія MbS звинувачувала «катарське лобі», а фанатський траст Ньюкасла створив петицію на підтримку угоди (вона набрала 110 000 голосів). Більше 80 членів парламенту Великої Британії разом із футбольним омбудсменом підписали листа до містера Мастерса з вимогою зробити тест PIF на конфлікт інтересів прозорим для громадськості. Прем‘єр-міністр UK Борис Джонсон натякнув АПЛ на неможливості відкладення вердикту:

«Має бути чесне пояснення значно відкладеному в часі прийнятому рішенні»

. Чотирнадцятого серпня Прем‘єр-ліга відхилила запит суверенного фонду Саудівської Аравії на купівлю Ньюкасла.

Аргумент Мастерса в листі до Чіньєлу Онвура, депутата Лейбористської партії, був достатньо логічним: АПЛ сумнівалася в незалежності PIF від Ріяда, який у разі купівлі Ньюкасла стане тіньовим директором клубу. Дев'ятого вересня Прем‘єр-ліга офіційно оголосила про провал саудівським консорціумом тесту на конфлікт інтересів, а відтак і угоди про придбання «Меґпайс». Ньюкасл обурився і подав два судових позови проти АПЛ до спортивного арбітражу Великої Британії. Слухання запланували на 27 липня 2021-го.

За три тижні до слухань із затінку вийшла Аманда Стейвлі, досвідчена інвестиційна брокерка та експертка з майнових угод в країнах Західної Азії. Місіс Стейвлі, що була посередником шейха Мансура під час купівлі Ман Сіті (2008), надіслала листа до міністра спорту Олівера Даудена:

«Фанати очевидно заслуговують повної відвертості від регуляторів довкола всіх процесів, щоб якнайкраще переконатися в їхній відповідальності».

Маклерка просила Лондон змусити сторони сказати людям правду, передовсім – фанам Ньюкасла. Шістнадцятого липня 300 «Джордіз» влаштували акцію протесту на Даунінґ Стріт, 10, вимагаючи від уряду публічності майбутніх слухань.

Дев'ятнадцятого липня судове засідання перенесли на третє січня 2022-го. Мердад Ґудуссі, колега місіс Стейвлі, звинуватив Прем‘єр-лігу в «іграх», а NUST (Newcastle United Supporters Trust; фанатський траст Ньюкасла) на зустрічі з Трейсі Крауч, урядовим футбольним інспектором, заявив про «втрату довіри та впевненості» фанів у владі. «Меґпайс» зажадали створення нового регулятора у спорі між Саудівською Аравією та АПЛ. Міністр спорту Дауден підтримав пропозицію, зауваживши наступне:

«Прем‘єр-ліга має свої рамки; потенційні власники Ньюкасла проходять тест на відповідність. Я хочу, щоб вони пройшли швидко і прозоро. Їм слід прискоритися»

.

Під тиском фанів слухання були призначені на 29 вересня 2021-го. Денієл Джовелл, адвокат Ньюкасла, встановив, що Прем‘єр-ліга, керуючись катарським лобі, зумисно перешкоджає Public Investment Fund успішно закрити угоду. Суддя Майлз завершив провадження без результату, пославшись на необхідність «уважного розгляду» доказів. Атмосфера навколо угоди була як ніколи напруженою.

Шостого жовтня Саудівська Аравія зняла бан на мовлення beIN Sports в межах країни, запроваджений у 2017-му. Наступного дня придбання Ньюкасл Юнайтед було офіційно підтверджено. Фанати «Меґпайс» веселилися й гуляли, Катар частково змінив гнів на милість до саудів, Аманда Стейвлі отримала 10% акцій Ньюкасла за послуги брокера, а Мохаммед бін Салман був на дев‘ятому небі від щастя. Експансія Ріяда на Захід розпочалася.

І ніхто, крім громадськості, не ставив жодних запитань. Як PIF завершив придбання без вироку спортивного арбітражу? Чому Прем‘єр-ліга 1,5 року публічно лобіювала інтереси Катару, вдаючи неупередженість? Коли тест на конфлікт інтересів перетворився з важливої процедури на звичайний фарс?

Історію пишуть переможці, що мають гроші та владу. Ще римський імператор Веспасіан казав:

pecunia non olet

. По-нашому – гроші не пахнуть.

Крилатий вислів виправдовував податок на громадські туалети.