Каракевич став найкращим бомбардиром Нафтовика в УПЛ. Команда після завершення сезону вилетіла з Прем'єр-ліги, але створила кілька пам'ятних моментів. Один з них – перемога над Динамо.
– Свою першу перемогу Нафтовик здобув аж в 11-му турі. Зате зробив це у Києві з Динамо. Чому ви у заявку на матч не потрапили?
– Напередодні ми обіграли Зорю в Кубку України, я зазнав мікротравми. Теоретично грати з Динамо міг. Але тут якраз планувалося весілля мого двоюрідного брата. Тому я відпросився і поїхав додому. І поки моя команда перемагала київське Динамо, я гуляв на весіллі.
– За перебігом подій на полі мали нагоду стежити?
– Увесь час оновлював сторінку на LiveScore. А вже після гри подзвонив хлопцям і привітав. Нам, до речі, Шахтар тоді пристойну премію виписав. Мені теж дісталося, але то була не така сума, якби я вийшов на поле. Потім казав братові: «Добряче я тебе привітав. Свою премію віддав тобі на весілля».
– У другому колі Динамо приїхало в Охтирку, та цей матч став відомим не через події на полі, а завдяки побоїщу на трибунах.
– Я навіть не зрозумів, що трапилося. Побачив уже, як фанати почали жбурляти фаєри. Тоді їх взявся заспокоювати Олександр Шовковський, який у запасі перебував. Конфлікт не вичерпався, все затягнулося. Страх? Я не можу сказати, що таке відчуття було. Скоріше, нерозуміння того, чому це відбувається та у чому причина, – розповів Каракевич в інтерв'ю «Футбол 24».