1. Ранок переможців. Захисники Ліверпуля Алан Кеннеді та Філ Томпсон тамують спрагу після вчорашньої звитяги (1:0) над Реалом у фіналі Кубка чемпіонів-1981. Єдиний гол якраз в активі Кеннеді.
2. Молодий Антоніо Конте – опорник у рідному Лечче, за який дебютував у 1985-му.
3. ЧС-1982, 22 червня, Ла-Корунья. Польща трощить збірну Перу (5:1) і виходить до наступного раунду. Зрештою, «Кадра» здобуде бронзу іспанського Мундіалю, повторивши найвище досягнення у своїй історії.
4. Стильний Паоло Россі, найкращий бомбардир ЧС-1982.
5. Гус Хіддінк із омріяним Кубком чемпіонів-1988. У фіналі його ПСВ взяв гору над Бенфікою у серії пенальті.
6. Шон Коннері, легендарний актор і перший виконавець ролі Джеймса Бонда, завітав до Іспанії, щоб підтримати рідну збірну Шотландії на ЧС-1982.
7. Дієго Марадона vs Мішель Платіні. Протистояння великих художників на тлі чемпіонських перегонів Наполі та Ювентуса.
8. Величезні рукавиці Брюса Гроббелара, голкіпера Ліверпуля, не завжди рятували його від дурнуватих м'ячів.
9. Руд Гулліт і Франк Райкард (праворуч) – чемпіони Європи-1988.
10. Жовтень 1985-го. Закривавлений футболіст – це Дерек Фазакерлі, легендарний центрбек Блекберна (596 матчів за Роверс).
11. А це Дейв Вотсон, легенда вже іншого клубу – Евертона. Оборонець виступав за «ірисок» з 1986 по 2001 рік.
12. Шалена радість гравців Корітіби – сенсаційного чемпіона Бразилії у 1985 році.
13. Дієго Марадона – душа і серце збірної Аргентини. Щоправда, його матеріальний внесок обмежений цифрами – 91 матч, 34 голи за «альбіселесте».
14. Обличчя збірної Шотландії 80-х: Алекс Макліш, Гордон Стракан і Пол Старрок, легендарний форвард Данді Юнайтед.
15. Маленький Дідьє Дрогба. Наприкінці 80-х він розпочне займатися футболом у школі французького клубу Дюнкерк.
16. Витончений стиль Пета Невіна, шотландського півзахисника, який у 1983-му перейшов зі скромного Клайда у Челсі.
17. А ось Бранко Шегота, форвард збірної Канади, приміряв сомбреро. У Мексику, на ЧС-1986, Бранко прибув із запізненням – виникли проблеми з паспортом. Розлючений головний тренер Тоні Вейтерс вирішив відправити прогульника додому, але команда проголосувала, щоб Шегота залишився...
18. Автобус зі збірною Англії у день чвертьфінального матчу ЧС-1986 проти Аргентини. Атмосфера настільки вибухонебезпечна, що охоронці-автоматники перебували навіть у салоні. На Браяні Робсону і Пітері Шилтону немає обличчя.
19. Андоні Гойкоечеа на прізвисько «М'ясник». Похмурий баск, який упродовж 12 років калічив суперників Атлетіка Більбао.
20. Ще одне колоритне обличчя іспанського чемпіонату – Мануель «Маноло» Меса. Він був правим вінгером хіхонського Спортінга з 1975 по 1987 рік. Легенда клубу. Навіть провів 2 матчі і забив 1 гол за збірну Іспанії.
21. Джентльмен Франко Барезі (Мілан) допомагає підвестися своєму в'юнкому опоненту Дієго Марадоні (Наполі).
22. Томас Н'Коно – камерунська пума у воротах Еспаньйола 80-х.
23. Хто це в нас тут? Андрій Шевченко робить перші кроки у футболці з літерою «Д».
24. Стів Брюс – стовп оборони Джиллінгема, Норвіча і, звісно ж, Манчестер Юнайтед.
25. Ерік Кантона покидає свій перший клуб Осер і вирушає на підвищення – в Марсель (1988 рік).
26. Бразильця Сократеса недарма називали «футбольним Че Геварою». Ось тут він рве горлянку на одному з політичних мітингів.
27. Мішель Прюдомм, бельгійський голкіпер, легенда трьох клубів – Стандарда, Мехелена і Бенфіки.
28. Давід Жинола – атакувальний хавбек паризького Расінга. У 90-х зробить кар'єру в англійській Прем'єр-лізі.
29. Усім нам відомий Гарі Лінекер був топовим нападником Лестера, Евертона, Тоттенхема, Барси і, звісно ж, збірної Англії. Костюм полісмена личить йому якнайкраще, адже Гарі поважав правила – за всю кар'єру не отримав жодного «гірчичника».
30. У вбогому совку Валерій Васильович вважався іконою стилю. Зрештою, чому вважався? Лобановський був нею!