Стисло після першого тайму:
перші 5 хвилин виявилися більш оптимістичними, ніж очікувалося, але лише перші 5 хвилин
далі почалася «осінь», перші дзвіночки від Попова, а далі...вже немає Забарного, вивели з основи Сироту, тож естафета перейшла до Дячука, я би щось говорив про ймовірний фол, якби на місці Максима був Шепелєв, а з рамою Дячука це не фол, це помилка у грі корпусом (треба дивитися чи був сенс в Нещерета залишати ворота)
в середині тайму події вже йшли цілком за сценарієм Інгульця, постійні втрати наражали киян на контратаки, де часто захист опинявся в меншості (через залучення фулбеків до атаки та їх високі позиції)
десь з хвилини 30-ї відчувалося, що Інгулець краще готувався до Динамо, ніж Динамо до Інгульця, усі збори переглядаючи гравців, але не цілеспрямовано награючи щось проти автобусів
якби це було не Динамо, то вимкнув би на 40‘ хвилині, максимально гнітюча картинка
Динамо впродовж тайму не те щоб акцентовано натиснути на штрафний майданчик не змогло, навіть на фінальну третини тиску не було; за сьогоднішнім прикладом Дніпра-1 зміни потрібні вже в перерві
певно краще би вимкнув на 40‘ хвилині і не бачив другий гол, бо не знаю, що тут страшніше, або дії захисту, або непомічена на VAR рука.
Стисло після другого тайму:
зміна вінгерів напрошувалася, бо сенсу за такої гри від них не було жодного; вихід НЕ профільних флангових гравців крок зважений, адже ширину здатні створювати фулбеки, а для комбінування у фінальній третині потрібні люди з такими навичками
відчувалося дежавю з матчем проти Зорі, все під копірку до певного моменту
перетворення зборів на перегляд гравців здається був помилкою, за спиною 6-7 тижнів підготовки, але помітно страшенну не зіграність
біда з фулбеками по перерві (Костя/Караваєв), вийшли Царенко з Гармашем, як сигнал розігрувати частіше, а все одно летят рандомні ліві подачі
Інгулець в якийсь момент почав підніматися дещо вище, щоб стримувати Динамо, і...це стало повною несподіванкою для киян
усі в кому я бачив потенціал для розвитку, щоб боротися з Шахтарем (Дубінчак, Волошин та Ванат) залишили поле до 70‘ хвилини, тож усе й так і залишається на папері; їх можливості й досі не розкриті в повному обсязі; якщо в перерві знімають лідера команди за хТ/90 (Дубінчак), то проблему на фланзі не вирішили
функціонально багато хто не готовий до 90 хвилин навіть в такому неквапливому темпі
Інгулець вразив, зі свого боку вибудували усе максимально організовано, що в захисті, що в атаці; розуміли на кого варто тиснути, а на кого ні, розуміли в яких зонах можна вигравати, а куди і лізти немає сенсу
дуже би хотілося писати щось схоже про Динамо, але кияни не дали жодного приводу, якщо Інгулець розумів послідовність своїх дій, був готовий до різних сценаріїв, то Динамо було повною протилежністю
за хТ з гри схоже на чисту перемогу Інгульця нокаутом...
потенційно вже мінус 9 до якоїсь боротьби, тут від старту більше про Зорю тепер доведиться думати...
Провальний старт. «Динамо» програє «Інгульцю» в першому весняному матчі УПЛ