Наприкінці минулого року збірна Бразилії їхала на чемпіонат світу з футболу до Катару у статусі одного з головних фаворитів турніру. Команді, яку протягом шести років до очікуваного головного тріумфу ретельно готував досвідчений бразильський фахівець Тіте, пророкували неймовірно успішний шлях та виграш головної нагороди мундіалю, але… Вже у чвертьфіналі бразильці сенсаційно вилетіли від збірної Хорватії, програвши європейській команді у серії пенальті.
Ще до початку ЧС-2022 Тіте давав зрозуміти, що залишить свою посаду. Зробити це наставник хотів, звичайно ж, як Еме Жаке у 1998-му, коли французькому фахівцю вдалося привести рідну національну команду до перемоги на чемпіонаті світу, після чого він залишив свою посаду, зосередившись на технічній діяльності у футболі. Але для Тіте шлях, який раніше пройшов Жаке, виявився надмірно тернистим, і він звернув з нього, так і не діставшись заповітної мети.
Де-факто з початку поточного року національна збірна Бразилії залишається без головного тренера. Команда, яка найчастіше в історії (а саме – п'ять разів) вигравала чемпіонат світу з футболу, ось уже три місяці залишається без «керманича», і це вже викликає певне занепокоєння серед найбільш відданих шанувальників «селесао».
Ще більше хвилювання у фанатів збірної Бразилії здатен викликати той факт, що при визначенні кандидатів на вакантну посаду наставника «селесао» Бразильська конфедерація футболу (CBF), по суті, вперлася у одне-єдине прізвище. Тим самим бразильські футбольні функціонери буквально пішли шляхом, який раніше для себе намітили їхні колеги з Української асоціації футболу (УАФ).
Як відомо, наші футбольні боси після розставання із Олександром Петраковим ось вже котрий місяць підшукують нового головного тренера для головної команди країни. Якщо точніше, то УАФ просто чекає на закінчення контракту, укладеного між Сергієм Ребровим і Аль-Айном з ОАЕ. Після цього фахівець нібито пообіцяв погодитись на умови УАФ та стати повноправним головним тренером «синьо-жовтих». Дійшло навіть до того, що старт кваліфікації до Євро-2024 збірна України була змушена взяти під керівництвом виконувача обов'язків наставника, котрим став коуч молодіжної збірної та Олександрії Руслан Ротань.
У Бразилії, поки головна команда не отримала повноцінного наставника, також тимчасово вирішили віддати кермо влади у «селесао» нинішньому коучу молодіжки Рамону Менезесу. Під керівництвом цього 50-річного тренера збірна Бразилії навіть встигла провести один товариський поєдинок, який відбувся 26 березня та завершився поразкою «селесао» від Марокко із рахунком 1:2.
Очевидно, що Рамон Менезес, як і Руслан Ротань, не має жодних шансів очолити головну національну команду своєї батьківщини. Це типовий тимчасовий керівник, який погодився підставити плече Бразильській конфедерації футболу, поки та займається питанням узгодження всіх деталей із повноправним новим наставником «селесао».
І тут CBF, як і їхні українські колеги з УАФ, також демонструє певну обмеженість у виборі. Справа в тому, що єдиним серйозним кандидатом у керівництві бразильського футболу вважають нинішнього наставника мадридського Реала Карло Анчелотті. Тільки ось проблема в тому, що у 63-річного італійця контракт з «бланкос» діє не до кінця поточного сезону, як у Реброва з Аль-Айном, а до літа 2024 року… Залишатися так довго із тимчасовим керівником на кшталт Рамона Менезеса – справжнє самогубство для однієї з найсильніших збірних планети.
Але поки що президент Бразильської конфедерації футболу Едналду Родрігес висловлює повну впевненість у тому, що йому вдасться домовитися із Анчелотті та Реалом. Принаймні, після поразки від Марокко функціонер заявив, що саме італійський фахівець є «пріоритетним кандидатом» на посаду головного тренера збірної Бразилії.
Тим самим Едналду Родрігес дав зрозуміти, що в нього, як і у Андрія Павелка в УАФ, по суті немає плану В або плану С на той випадок, якщо переговори з основним кандидатом не принесуть успіху. У Бразилії, як і в Україні, надто зосередили всі зусилля на одному конкретному фахівці, й тим самим поставили себе у заздалегідь програшне становище.
Нинішня поведінка босів CBF у питанні призначення нового головного тренера національної збірної нагадує All-In у покері – ситуацію, за якої гравець ставить на кін усе, що має. Анчелотті справді виглядає для бразильців цікавою та привабливою фігурою – насамперед завдяки своїй широкій популярності та славі тренера-переможця. Але якщо італієць через якісь причини залишиться відпрацьовувати контракт із Реалом до кінця, то цього літа CBF опиниться у вкрай непростому становищі.
Як пишуть бразильські журналісти, прямо зараз керівництво Бразильської конфедерації футболу справді майже не має інших кандидатур, з якими б серйозно були опрацьовані питання потенційної співпраці. Певні контакти у CBF були з 68-річним португальцем Жорже Жезушем, який нині працює з Фенербахче та має контракт до 30 червня, а раніше блискуче проявив себе у Бразилії, співпрацюючи з Фламенго (виграв чемпіонат Бразилії та Кубок Лібертадорес). Також подейкують про Луїса Енріка та Йоахіма Льова, які нині не мають повноцінної роботи, але у цих двох випадках, вочевидь, поки що ні про що серйозне навіть і мови вести не варто…
Зрештою, CBF має ще один «запасний аеродром» - національний чемпіонат, де завжди можна спробувати «вивудити» досить якісного за місцевими мірками фахівця. Наприклад, Абела Феррейру із Палмейраса або Фернандо Дініза з Флуміненсе… Але будь-хто з них саме через нинішню захопленість керівництвом Бразильської конфедерації футболу кандидатурою Карло Анчелотті, і виходом інформації про це у публічну площину, сприйматиметься громадськістю лише як альтернатива основному варіанту. А це означає, що за перших же невдач CBF одразу нарветься на критику – мовляв, так і не змогли залучити тренера, на якого буквально молилися, а тепер знову пожинаєте невдачі…
Єдиним беззаперечним плюсом, який поки що має CBF на тлі їхніх колег з УАФ, є те, що найближчий офіційний матч збірної Бразилії відбудеться у вересні. Це буде старт кваліфікації на ЧС-2026 у зоні КОНМЕБОЛ. До цього моменту босам Бразильської конфедерації футболу потрібно буде обов'язково затвердити Анчелотті чи когось іншого на посаді повноцінного наставника «селесао». Інакше… Бразилія з точки зору футбольних досягнень знаходиться на кілька світлових років попереду України, і те, що сходить з рук керівництву УАФ, для їхніх колег із CBF може виявитися фатальним.