«Ми хотіли б подякувати Стівену за його важку роботу і самовідданість, і побажати йому всього найкращого в майбутньому», – такою виявилася «епітафія» на бірмінгемській тренерській кар'єрі Стіві Джі.
У цифровому еквіваленті це виглядало так. Під керівництвом Джеррарда «Вілла» провела рівно сорок поєдинків. Здобуто 13 перемог, вісім нічиїх, а 19 матчів програно.
Нинішнього сезону під керівництвом Джеррарда «Астон Вілла» провела 11 поєдинків, у яких набрала лише дев'ять очок і посідала невтішне 17-те місце у турнірній таблиці.
Загалом немає нічого дивного в тому, що Джеррарда прибрали. Було б дивно, якби Стівен і надалі очолював команду, бо під його керівництвом «віллани» більше мучилися, аніж грали.
Оскільки Стіві звільнили протягом сезону, передбачалося, що на його місце призначать або тимчасового правителя, або когось з безробітних тренерів. У зв'язку з цим фігурували прізвища Тухеля та Почеттіно, але в підсумку вибір «Астон Вілли» несподівано впав на головного тренера «Вільярреала» Унаї Емері.
***
Несподівано у тому сенсі, що склалося стійке враження непорушності позицій Унаї у «жовтій субмарині». З нею іспанець виграв Лігу Європи у своєму першому сезоні на чолі, а у другому – пробився до півфіналу Ліги чемпіонів. Здавалося, що Емері та «Вільярреал» – це взаємовигідний союз. Причому союз комфортний і довгограючий.
Однак насправді вийшло так, що заради роботи в Бірмінгемі Емері в односторонньому порядку розірвав угоду з «Вільярреалом». Заради запрошення досвідченого іспанця «Вілла» виплатила колишнім роботодавцям Унаї шість мільйонів євро відступних.
Важко сказати, чому після двох успішних сезонів Емері залишив «Естадіо де ла Кераміка», адже фактично у всіх своїх публічних заявах він дуже приємно відгукувався про клуб, методично повторюючи, що у «Вільярреалі» він нарешті знайшов душевну рівновагу та справжню родину. «Найкраще - це щоранку приходити на роботу щасливим, знаючи, що ти знаходишся в місці, де повністю вписуєшся і тебе поважають» – так Емері відгукувався зовсім недавно про свій попередній клуб. Відгукувався цілком щиро.
Чесно кажучи, не вірилося, що у «Вільярреалі» все раптом зламалося. Хоча й подейкували, що Емері мав невеликий конфлікт з одним із керівників клубу.
Якщо говорити за великим рахунком, то, мабуть, Унаї зрозумів, що більшого він уже не зможе вичавити з «Вільярреала». Тому й купився на щедру пропозицію із Туманного Альбіону.
«Віллани» запропонували Емері зарплату сім мільйонів євро на рік (чистими). Це вдвічі більше, ніж він заробляв у «жовтій субмарині».
Але якщо фінансовий аспект на користь нового робочого місця не викликав зайвих питань, то попередній досвід Емері в АПЛ кричав про шкідливість подібного вибору. Усі ми пам'ятаємо, чим закінчилася кар'єра Унаї у Лондоні: стати справжнім «каноніром» йому так і не вдалося. Та й із англійською виникли неабиякі проблеми. І тут таке несподіване бажання знову увійти в ту саму воду.
Загалом, у момент, коли Унаї Емері офіційно був представлений новим головним тренером «Астон Вілли», багатьом (і мені в тому числі) здавалося, що з цього «шлюбу з розрахунку» не вийде нічого путнього. І що сонцелюбний іспанець дуже швидко занудиться в дощовій Англії і швидко забереться додому.
***
Песимісти були осоромлені з першого ж матчу Емері на чолі «вілланів». Нова команда іспанця не залишила шансів «Манчестер Юнайтед» - 3:1. Завдяки цій перемозі команда піднялася з 17 місця у таблиці одразу на 13-те.
До речі, тодішній турнірний графік «АВ» – ворогові не побажаєш: окрім «МЮ», на старті бірмінгемської кар'єри Емері його підопічні зіграли проти «Ліверпуля», «Тоттенхема» та «Брайтона». У цих чотирьох матчах «віллани» набрали дев'ять очок (поступилися лише команді Клоппа) і благополучно залишили зону вильоту.
Далі були впевнені перемоги над «Саутгемптоном» та «Лідсом». І за Емері знову закріпилася слава справжнього чарівника, здатного в стислий термін зробити з посередності цукерку.
Щоправда, після такого запального старту наприкінці зими «Вілла» пригальмувала: три поразки поспіль. Бірмінгемці поступилися «МанСіті», «Арсеналу» та «Лестеру». Ефект новизни закінчився, а разом із ним і тренерський геній Емері?
Але не тут-то було. Після того потрійного удару під дих «Астон Вілла» видала фантастичну (без перебільшення) серію, вигравши сім поєдинків з восьми (ще одна гра завершилася нічиєю). Ніхто з представників європейської топ-п'ятірки цього сезону поки що не може похвалитися подібними досягненнями.
Завдяки цьому спурту «Вілла» пробилася до зони єврокубків, а від зони Ліги чемпіонів її відокремлює шість очок.
Повторюю для порівняння: під керівництвом Джеррарда «віллани» здобули 13 перемог у 40 матчах, а Емері зараз має вже 12 вікторій, здобутих у 18 (!) поєдинках. Як кажуть у таких випадках, відчуйте різницю.
***
У чому головна причина такого майже казкового перетворення «АВ»? Багато хто дасть відповідь, що в приголомшливій формі Олле Уоткінса, який став найкращим бомбардиром АПЛ після перерви на чемпіонат світу.
Частково у цьому є доля правди. Але лише частково. Річ у тім, що Уоткінс грав і під керівництвом Джеррарда. І награв аж на два голи та стільки ж результативних передач. А під керівництвом Емері кандидат в англійську збірну забив уже 12 м'ячів (плюс чотири асисти).
Фахівці зазначають, що з приходом Емері гра Олле змінилася, причому кардинально. Змінилася тому, що він став інакше діяти. Якщо раніше він був змушений шукати м'яч фактично по всьому периметру чужої половини поля, то зараз він більше акцентує увагу на роботі безпосередньо в чужому штрафному майданчику. Відмінне гольове чуття і висока швидкість дозволяють 27-річному форварду клепати голи із завидною постійністю.
І ось саме в цьому – вмінні знаходити підхід до кожного гравця – і є головна суть, головна причина трансформації «АВ» під проводом нового наставника. Подейкують, що Джеррард рідко говорив зі своїми підопічними тет-а-тет. А ось Емері це робить постійно.
Нинішньої зими «Вілла» не робила гучних покупок. Хоча передбачалося, що у команді з'явиться ціла іспанська «колонія». А прийшли лише двоє – Морено та Дуран. І Емері довелося перепрофілювати на нові подвиги тих, хто давно розучилися влучати в «яблучко».
У підсумку повірив у себе Мінгз, який зараз вважається одним із найкращих центрбеків АПЛ. Буендія став справжнім лідером команди в атаці, а Дуглас Луїс – у середині поля. Опам'ятався після тріумфу на Мундіалі воротар Еміліано Мартінес. 38-річний Ешлі Янг відмовляється старіти та переживає вже третю молодість.
Загалом, Унаї як дуже небагато його колег вміє знаходити «стежки» до серця своїх підопічних, вміє достукатися до їхнього самолюбства. Він уміє вичавлювати з них максимум. Тому його колишні команди, які не славляться грандами («Вільярреал», «Валенсія», «Севілья») і досягали відчутних успіхів.
Тому зараз уже віриться, що і в «Астон Віллі» Емері вдасться зробити маленьке диво. У своєму першому інтерв'ю у Бірмінгемі Унаї заявив, що головна його мрія – здобути з «Астон Віллою» трофей. А друге бажання – зіграти у єврокубках.
І якщо з першим доведеться почекати, то друга мета може підкоритися йому вже за підсумками прем'єрного сезону.
Безперечно, він класний тренер. Особливо в командах, які не є світовими брендами. Якщо й надалі удача буде при ньому, «Астон Вілла» вперше з сезону 2008/09 знову зіграє у єврокубках.
І якщо колись «вілланам» доведеться прощатися з Емері, вони навряд чи будуть йому дякувати, як Джеррарду, «за важку роботу і самовідданість».
Вони напевно подякують йому за гру.