«Мене трохи здивувало, що напередодні гри зі „Спартаком“ делегація керівництва республіки та „отців міста“, яка традиційно накачувала нас перед матчами, прийшла на базу не в повному складі. Це була остання гра перед фіналом Кубка кубків. Після поєдинку нас мали розпустити по домівках. Але плани скорегували — після матчу команду повезли знову на базу в Конча-Заспу. В автобусі Валерій Лобановський незвично голосно сказав, мовляв, щось трапилося в Чорнобилі.
Додому нас так і не відпустили — асистент Лобановського Володимир Веремєєв швидко домовився з московським „Динамо“, і ми до перельоту у Францію тренувалися на базі цієї команди в Новогорську. Після перемоги в Кубку кубків повернулися в Москву, де залишилися всі збірники — більше 10 людей. Решта, і я зокрема, на потягу вирушили до Києва.
На залізничному вокзалі столиці України було дуже багато народу. Але вони приїхали не тільки для того, щоб зустріти київське „Динамо“. Народ активно роз’їжджався. Я з вікна автобуса помітив, що Київ якийсь спорожнілий. Жінок і дітей у місті майже не було видно. У мене на той час вже було двоє дітей. Дружина з ними поїхала в Кіровоград до своїх родичів. Повернулася лише після мого повернення з чемпіонату світу», — розповів Євтушенко.
Вадим Євтушенко: «На залізничному вокзалі Києва було дуже багато людей...»
37 років тому, 26 квітня 1986 року, прогриміла Чорнобильська катастрофа, яка вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків, так і за економічним збитком. Своїми спогадами поділився колишній гравець «Динамо» Вадим Євтушенко.