- Нетиповий гол як для центрального захисника. Як наважився пробити здалеку?
- Часто залишаюся після тренувань, ми з Царенком відпрацьовуємо такі удари – і, як бачимо, ця робота дала свої плоди.
- По першому тайму склалося враження, що м’яч уперто не лізе у ворота суперника. «Динамо» багато атакувало, але до стовідсоткових моментів справа не доходила…
- Було важко, оскільки вони грали зі схемою у п’ять захисників, тому не вдавалося подолати настільки щільну оборону. Добре, що мені вдалося так добре пробити – та забити. Якби ще трохи протримався нульовий рахунок, то було б дуже важко надалі. Коли вже вели у два м’ячі, мали грати надійно, про що наголошували тренери в роздягальні, але ми діяли не так, як треба.
- А як потрібно було грати?
- Потрібно було взяти м’яч під контроль. У нас було на одного гравця менше, тож мали спокійно догравати матч, а якщо були б моменти, то реалізовувати їх. Так, Денис помилився, але з ким не буває. Добре, що забили третій м’яч та довели гру до перемоги.
- У тебе, як захисника, залишився неприємний осад, що не вдалося зберегти ворота «сухими»?
- Трохи неприємно, але це футбол. Таке було, є й буде. Навіть пропускаючи, ми маємо забивати набагато більше, ніж суперники
- Сьогодні Луческу залишився в Києві, виконуючим обов’язки головного тренера був Олександр Шовковський. Як відсутність головного тренера вплинула на команду?
- Містер був із нами до виїзду до Ужгорода, провів установку на гру – тобто, був із командою. Можна сказати, що сьогодні ми грали за нього.