Стисло після першого тайму:
⁃ дуже важкий початок, Дячук нервував, Сироту контролювали, Сидорчуку доводилося часто сідати третім; розіграти м’яч було величезною проблемою, Андрієвський навіть змушував Нещерета лупити в аут
⁃ перше ж закидання ледь не створило момент біля воріт Ворскли за типом того, як створювала Олександрія (ЖК Владу)
⁃ на 14‘ хвилині вже закидання Ворскли закінчилося голом, знову говоримо про вразливість центру захисту Динамо, півзахист виявився неготовим до довгої передачі, м’яч їх просто перелетів, позиції поновити вже не встигли
⁃ на 18‘ хвилині Андрієвський продемонстрував вразливість Ворскли пасом на Кабаєва (а далі вже Кабаєв продемонстрував власну вразливість)
⁃ падіння Сироти після палких обіймів Кравця могло перетворитися на пенальті у матчі Шахтаря (VAR); хоча на Кане в матчі ШД могли би поставити теж
⁃ Ванат - футболіст, але вже змушений ходити по лезу ножа; загалом топовий вихід з-під тиску в тому епізод і доволі неочікуваний гол
⁃ фулбеки киян не розуміють, коли ЦП сідають в їх зону, то вони мають підійматися вище
⁃ момент з ударом Кане, то вже друга суцільна катастрофа в захисті киян (двічі за тайм - це забагато); одразу черговий провал (удар п’ятою Олійника)
⁃ десь таким я матч і очікував, Ворскла не має ресурсу грати у більш якісний футбол з м’ячем, але здатна перетворити на кошмар гру з м’ячем суперника; часто цього вистачає для хороших результатів, бо більшість УПЛ не здатна і на це (перетворити гру суперника з м’ячем на нічне жахіття)
⁃ Динамо неймовірно вразливе до втрат та контратак, це поки дуже нагадує гру з Інгульцем (0:2), центру очікувано бракує мобільності, а мобільнішим фланговим гравцям інтелекту; щоб без брехні, то Динамо вже мало програвати у гол, а то й два, і важко сказати, що це було б не заслужено
Стисло після другого тайму:
⁃ Тимчик ледь не запоров чудовий пас Сидорчука, пощастило, що Ванат вдарився в Ісенка на початку матчу; але Ворскла сама винна, такого геноциду, який вони влаштували киянам на старті першого тайму відтворити вдруге не вдалося
⁃ Ванат - футболіст, але цього разу не пощастило напевно вже закрити матч на 50‘ хвилині; не пощастило і на 53‘; загалом якісно попрацював без м’яча у верхньому блоці
⁃ киянам суттєво стало легше дихати після перерви, бо зник тиск, який зламав рух м’яча Динамо в першому таймі; тут вже навпаки тиск Динамо часто перешкоджав Ворсклі перейти центр поля
⁃ схоже після голу Шахтарю Андрієвський занадто повірив у власні сили, бо стандарти у цьому матчі виконував жахливо
⁃ вінгерам Динамо катастрофічно бракує клепки, після Циганкова контраст разючий настільки, що хочеться відправити обох на легку атлетику
⁃ в якийсь момент кияни віддали м’яч, але усе на що стало Ворскли, так це канючити пенальті, влучаючи з короткої відстані (10 см, тому усе за каноном Вацко) в руки у їх природньому положенні (опущені вниз)
⁃ якщо в першому таймі можна було впевнено говорити про перемогу Ворскли «за очками», то в другому таймі полтавчани повернулися до своєї класики (грати 45 хвилин), вони фактично в другому таймі і не виходили на поле; тож все закономірно, хоча я б навіть говорив про т.з. «відсокок»; Ворскла втратила можливість добити Динамо, коли вона в них була, а суперник отямився, і забрав матч