«Це був дуже особливий день для мене. Я нікому не казав, що йду з футболу. Я просто сказав клубу, що ми повинні щось зробити для останньої гри, але вони не знали, що це буде моїм оголошенням про завершення кар'єри.
Я дякую журналістам за ваше терпіння, тепер у вас буде менше роботи без мене… Від завтрашнього дня я — вільна людина від цього світу футболу. Це була довга кар'єра. Справді довга. Я дякую всім, хто давав мені сили, адреналін і емоції продовжувати виступи.
Коли я прокинувся сьогодні вранці, ішов дощ. Я сказав собі: «Бачиш, навіть Бог сьогодні сумує». Навіть мої рідні не знали, що сьогодні відбуватиметься, я почувався неначе зомбі. Я не жартував, я не говорив. Усього три місяці тому я відчував паніку від ідеї виходу на пенсію, але сьогодні я приймаю це і відчуваю себе готовим. Певна річ, мені трохи сумно.
Люди вважають Ібру Суперменом. Ну, я дійсно Супермен, але в мене також велике серце. Я дивився навколо, намагаючись знайти обличчя, яке додало б мені сили, але ви всі плачете! Я дивився на гравців — вони плачуть. Фанати — теж плачуть. Я подивився на свою дружину, я думав, що вона дасть мені сили втриматися, але вона плакала більше, аніж будь-хто тут!
Я зрозумів, що з мене досить упродовж останніх 10 днів. Я змирився з тим, що цей шлях не закінчиться безпосередньо на полі. Те, що я пережив сьогодні, було чудовим. Це — спогад, який я буду берегти все своє життя. Таке відчуття, що моя машина їздить лише до Міланелло, тоді як тепер нам потрібно знайти нові пункти призначення.
Багато людей давали поради, але я повинен був усвідомити для себе, що настав момент, щоб сказати: «Досить. Час насолоджуватися своїм особистим життям і насолоджуватися футболом по-іншому».
Були пропозиції, але якщо хтось прийняв ідею зупинитися, пропозиції вже нецікаві.
Я прибув до Мілану з великою відповідальністю, як пілот, який керує цією командою, і мені це сподобалося. Коли я був у США, я не збирався повертатися до Європи, але Міно Райола мене переконав. Раніше я був один, але я розділив своє життя з Міно. На жаль, його трагедія сталася, і життя після цього вже ніколи не буде йти як раніше.
Якби він був ще з нами, я б продовжив грати, тому що він хотів отримати комісію. Вибач, Міно, але це правда!
Зараз я просто хочу приділити трохи часу і насолодитися тим, що я робив майже все своє життя. Поспіхом приймати рішення не годиться, занадто багато емоцій зараз. Я хочу взяти літо задля відпочинку, подумати, а потім подивимось.
Бути тренером чи директором — це велика відповідальність. Коли ти гравець, ти можеш бути собою, але тренер — це більш обмежена роль. Я не можу їздити на роботу на Ferrari як тренер. Ну, можливо, Ібра й міг би їздити… Давайте змінимо й ці правила також!
Я не думаю про те, щоб залишити футбол взагалі, але якщо я це зроблю, то я повинен починати з нуля і підніматися іншими сходами. Це не означає, що я буду найкращим тренером.
Мій наступник? Неможливо, є тільки один Златан! У дитинстві мене порівнювали з Марко ван Бастеном, але він такий, який є, а я такий, який я є. Можливо, є схожість, але я не думаю, що порівняння є доречним. Я сумніваюся, що ми знайдемо іншого Златана з моїм его.
Я не міг мріяти про таку ніч. Із першого дня я почувався як вдома з Міланом, старою та новою його версією. Коли я піду звідси, я буду дуже сумувати. Сьогодні вони витягли назовні справжнього Ібрагімовича», — заявив шведський виконавець.
За плечима Ібрагімовича залишились 827 матчів, 496 голів та 204 гольових передач за часи виступів у складах Парі Сен-Жермен, Мілана, Інтера, Аякса, Ювентуса, ЛА Гелаксі, Манчестер Юнайтед, Барселони та Мальме.
Завтра буде прощання. Ібрагімович залишає «Мілан»