«Ребров? Дуже талановитий хлопчина, і головне – серйозний і відповідальний. І це в 17 років… З одного боку, хочу його похвалити – він може стати справжньою зіркою, а з іншого не перехвалити – занадто юний ще… Але найважче для мене, як для тренера, - не втратити його так швидко. Однак, що вдієш… «Шахтарю» зараз потрібні гроші, і «Динамо» може забрати Сергія в Київ вже в цьому році» - так казав про Сергія Реброва його перший тренер в команді вищої ліги Валерій Яремченко, у якого я брав інтерв’ю навесні 1992 року.
«Шахтар» тоді дійсно не зміг втримати молоду зірку. Київське «Динамо» викупило Реброва за солідну на ті часи в українському футболі суму – 150 тисяч доларів (за інсайдерською інформацією).
«Він – блискавка, швидкий не тільки фізично, а й у мисленні. Спалахує відразу, спочатку сприймає все дуже емоційно, а потім – швидко заспокоюється і аналізує» - це теж Валерій Яремченко, і теж – про Реброва.
Сьогодні, 7 червня, Сергій Ребров призначений головним тренером збірної України. Тож доповню характеристику від Яремченка своїми враженнями від ігрової і тренерської кар’єри Реброва. Створювати багатослівні опуси про нового коуча національної команди немає сенсу. Однак, Сергій Ребров для мене особисто дійсно асоціюється з блискавкою. Не буду заперечувати, слова Валерія Яремченка врізалися в пам’ять, і саме з цього ракурсу я слідкував за футбольною долею Реброва.
Отож. Сергій Ребров, як гравець і як тренер, завжди феєрично розпочинає будь-яку справу на новому місці. Так було в «Шахтарі», де він у 17-річному віці буквально увірвався в дорослу команду, зміг себе проявити ще в чемпіонаті СССР (1991 рік), потім – в 1992 році, Ребров вражав своєю грою вже в першому чемпіонаті України. Сходу Сергій проявив себе і в «Динамо». Далі – як все, як по маслу, адже для Реброва важлива атмосфера, настрій, цілі та амбіції.
«Ребров в Донецьку не залишиться, бо його кличуть в Київ, в столицю, а значить, має шанс потрапити в збірну України, а далі й дорога за кордон для нього відкриється, він поїде, довго думати не стане» - і це знову Валерій Яремченко.
Отож нові виклики в своєму житті Сергій Ребров – людина-блискавка, приймав дійсно блискавично: «Тоттенхем», «Фенербахче» і «Вест Хем», знову «Динамо». Так само рішуче, з серйозним практичним підходом Ребров почав і тренерську кар’єру.
Асистентський досвід на тренерській лавці Сергій Ребров застосував швидко й вправно. Під його керівництвом київське «Динамо» одразу взяло Кубок України, два чемпіонства поспіль, знову Кубок і Суперкубок. І це – за три роки. Далі – блискавичний тренерський успіх в саудівському «Аль-Ахлі» (срібло) і «Ференцвароші», де в перших трьох сезонах він тричі привів угорський клуб до чемпіонства.
Зміна обстановки і в цей період була оперативною. Відчувши, що напрямок руху потрібно корегувати, Ребров вирушив на Близький Схід – до ОАЕ. І місцевий «Аль-Айн» відразу зрозумів, що таке блискавичність Сергія Реброва – в перший же сезон ця команда під керівництвом українського спеціаліста стала чемпіоном і володарем Кубка.
У 2023 році Ребров відчув, що «Аль-Айн» - це фактично пройдений етап. Рішення залишити ОАЕ, я впевнений в цьому, було прийняте швидко, і без зайвих вагань. Думаю, чутки про те, що Андрій Павелко домовився з Сергієм Ребровим ще на початку цієї весни, були не безпідставними. Майже не сумніваюсь в тому, що залучення до національної команди Руслана Ротаня було лише прикриттям, і Ребров фактично займається формуванням особового складу і планів підготовки збірної України вже з березня…
Тому зараз, коли до матчів збірної України проти Німеччини, і до відбіркових поєдинків Євро-2024 залишилось декілька днів, думаю (сподіваюсь – це більш точно…), що план готовий. Можливо, ми станемо свідками блискавичного успіху національної команди, адже це так характерно для Сергія Реброва і всього, що з ним пов’язано. Щоправда, невідомо, скільки це продовжиться, бо Ребров – нетерпимий до несподіваних і не обговорених змін правил роботи – будь-де, неважливо… Що ж, побачимо. В усякому разі, цикл до Євро-2024 збірна України точно пройде з Сергієм Ребровим.