UA-Футбол продовжує підбивати підсумки сезону УПЛ. Переходимо до головного розчарування сезону. До старту кампанії багато хто заочно встиг нагородити “Динамо” золотими медалями, проте насправді все вийшло інакше. Столичний клуб не просто не став першим... Кияни повторили історичний антирекорд часів Блохіна, стали лише четвертим і тепер перебувають у точці невизначеності. Оскільки ніхто не знає, що буде далі.
Загальний підсумок
Четверте місце, 18 перемог, шість нічиїх, шість поразок. Різниця голів: 51-25
З одного боку, провал «Динамо» можна аргументувати відходом лідерів. Влітку пішли легіонери, взимку були продані Забарний та Циганков, тоді як з вихідними трансферами у киян були традиційні проблеми. Але це лише частина проблем. «Динамо» провалилося не тільки через трансфери, адже навіть без легіонерів восени клуб мав відмінний ресурс, щоб боротися за лідерство, а не за бронзу.
У грі «Динамо» зламалося майже все. Колись бетонна оборона помилялася частіше, ніж звичайно, колись непогана атака перестала приносити користь і робити голи навіть тоді, коли вдавалося створювати моменти. «Динамо» не тільки слабо грало проти прямих конкурентів (один бал проти «Шахтаря», три проти «Дніпра-1», нуль проти «Зорі»), а й втрачала своє проти середняків і навіть аутсайдерів. І лише непоганий фініш, без Луческу та турнірної мотивації, подарував уболівальникам команди промінчик надії.
Сильні сторони
З одного боку, не можна пройти повз той факт, що “Динамо” все ще мало пропускає. У середньому менше гола за гру. Проте така надійність оборони лише ілюзорна, оскільки позаду “Динамо” почало грати гірше. Лише навесні столичний колектив пустив два від “Чорноморця”, один від “Руху” та “Олександрії”, і навіть проти “Металіста”, який важко подавав ознаки життя. І це не кажучи про ігри з більш класними командами.
Хай там як, із сильних сторін “Динамо” ми виділимо молодь. Оскільки там є цікаві кадри. Непогану, хоч і нестабільну весну провів центрбек Дячук, який достроково повернувся з “Олександрії” на місце Забарного. Своє місце на лівому крилі оборони забрав Вівчаренко, надії подає Волошин. Ну і Ванат, звичайно Владислав Ванат. Про нього, правда, поговорім трохи згодом.
Слабкі сторони
Цього сезону було чимало ігор, коли “Динамо” було складно забивати голи. Так, завдяки вдалому фінішу та кільком розгромам здається, що кияни добре виглядали в атаці, але згадайте беззубі ігри проти “Інгульця”, “Руху”, імпотенцію проти “Колоса” та “Металіста 1925” у першому колі… Кияни погано атакують позиційно, і навіть прогрес Ваната не дуже замаскував проблему.
Залишаються питання і до гри у центрі поля. Сидорчук знову був нестабільний, Шепелєв так і не знайшов себе, Шапаренко майже весь сезон відновлювався після тяжкої травми. Що тут казати, якщо далеко не топ, а просто дуже старанний Андрієвський під кінець виглядав найкращим серед усіх хавбеків команди. І справа не лише у яскравому голі “Шахтарю”. Загалом центральну зону “Динамо” треба було б зміцнити.
Найкращий гравець
23-ті результативні дії Віталія Буяльського натякають на його значущість та лідерство, але варто визнати, що навесні півзахисник виглядав набагато гірше, ніж восени, тоді як фінальний відрізок повністю забрав Ванат. Ми довго критикували киян за відсутність крутого бомбардира, але Ванат, який забив 13 голів за сезон, дає надію на нову топ-дев'ятку в українському футболі. Так, на тлі Довбика його показники трохи провисають, але минулий сезон став першим повноцінним для 21-річного нападника. Усі його звершення ще попереду.
Пам'ятний матч
«Динамо» жахливо розпочало друге коло, програвши вдома «Інгульцю». Здавалося, що на цьому клуб остаточно вибув із чемпіонської боротьби, проте через тиждень кияни здолали «Дніпро-1». Причому в улюбленому стилі часів Луческу. Зіграли надійно ззаду, покарали суперника за помилку біля власних воріт, а потім могли забивати ще на контрах. Здавалося, що після цього «Динамо» додасть, але так тільки здавалося.
Прогноз
Непоганий фініш в парі з прогресом молодих гравців говорить про те, що наступного сезону «Динамо» боротиметься не за топ-3. Однак тут слід враховувати кілька факторів. По-перше, клубу потрібно визначитись із тренером. Так, за чутками Мірча Луческу у доброму здоров'ї і працюватиме з командою наступного сезону. Його досвід може стати плюсом, проте як показав минулий сезон, зі здоров'ям румунського коуча можуть виникнути проблеми, до чого мають бути готові в клубі.
Друге – це трансфери. Так, у “Динамо” все гаразд із форвардом, є непогана молодь, але цього може і не вистачити для боротьби на два фронти. Якщо клуб не посилить центр поля, якщо не знайде змінника для Буяльського та гравця на праве крило атаки – може бути чимало проблем. Якщо ж вдасться зібрати не лише пристойний стартовий склад, а й гарну лаву, “Динамо” під силу нав'язати боротьбу за титул.