Цього повернення просто не мало відбутися.
Дем’яненко, Рац або Яремчук - ці не адаптувалися до світу, що змінювався, тут все ясно.
Сергій Ребров? Він освоїв побут, але мав проблеми з грою. До «Динамо» він повертався заради стабільної практики, бо вже не міг мати її деінде на рівні ЛЧ.
Натомість Шевченко був володарем Золотого м’яча; культовою фігурою для покоління початку нульових. Хто з вас, кому трохи за 30, не дивився матчі «Мілана» на СТБ? Так отож.
175 голів за «Россонері», переможний пенальті у фіналі ЛЧ, єдиний Золотий м’яч часів незалежності - Шева дуже довго був недосяжною величиною і здавалося, що так буде завжди. УПЛ? Це навіть не смішно, інший рівень.
А тоді Ігор Суркіс оголосив про новину:
«Я дуже вдячний Роману Абрамовичу. У нього була можливість в останній момент продати Андрія в інший клуб, але він пішов нам назустріч і повернув його в «Динамо», розуміючи і цінуючи традиції нашого клубу».
І ні, це не був пролог до красивої історії. Надворі стояло літо 2009 року.
***
На голові нападника ще залишалась міланська меліровка, але в ногах не було міланського темпу.
Є легенда про те, що кар’єру Андрія знищило рішення не оперувати коліно перед ЧС-2006, аби допомогти збірній; Шева любить про неї нагадувати:
«На змаганнях такого рівня треба бути готовим не на 100, а на всі 200 відсотків. Я ж у перших трьох матчах взагалі не міг бити лівою, а у заключній зустрічі знову пошкодив злощасне ліве коліно».
Тим часом сторонні глядачі в основному кивають у бік «Челсі» - ну як іти туди, де тебе не хоче тренер?
«Ви хочете знати правду про Шевченка? Так-от ми хотіли купити Самюеля Ето'О. Він єдиний, хто зумів би зігратися на полі з Дідьє Дрогба, і заради кого я змінив би схему. Він навіть був готовий грати на фланзі у нашій звичній 4-3-3. Але «Барселона» відповіла, що не продасть Ето'О ні за які гроші. Тільки тоді ми прийшли до Шевченка», - випалив якось Жозе Моуріньо.
Він награвав незручні 4-3-3; насміхався з Шеви перед журналістами, імітуючи удар ключкою для гольфу; дозволяв собі репліки, типу, «його майбутнє вирішує дружина».
Додайте сюди Дрогба, який так затявся, що подекуди атакував не лише ворота, а й конкурента.
Ну, і плюс вікова деградація. 31 рік - вже не юність. Не одне лише коліно здавало. Так, у квітні 2007-го на тренуванні Шева порвав пахові кільця - операція і два місяці відновлення. Коли ж набрав форму восени, то майже одразу вибув знову:
«Болі були в литковому м'язі. Десь у спині був затиснутий нерв, пов'язаний з ікрою. Сигнал у праву ногу просто не надходив. Тому три місяці я не міг нормально не те, що бігати, а навіть ходити. Це дуже вплинуло на мою швидкість».
Ви не знали, як «Динамо» повернуло володаря Золотого м’яча? То це і є відповідь.
Шева назавжди в списках найгірших трансферів в історії АПЛ. Скрін: espn.co.uk
***
Плюс врахуйте, що «Динамо» було не те, що зараз.
У сезоні-2008/09 кияни виграли чемпіонат та дісталися півфіналу Кубка УЄФА, де їх вибив «Шахтар».
Ймовірно, вони могли навіть більше, але пішов тренер Юрій Сьомін; продали ключового нападника Ісмаеля Бангура.
«Президент Ігор Суркіс сказав, що мене змушені продати. Тоді в команду хотів повернутися Шевченко, щоб грати в єврокубках»», - бідкався гвінеєць.
Після Києва він не заграв більш ніде. А що Андрій? Однозначно йому вдався лише дебют. Аншлаг на «Динамо»; вихід на заміну проти донецького «Металурга»; ефектна атака з заробленим пенальті і, власне, гол з позначки. Трибуни, здавалося, от-от виллються на поле.
А от вже далі бувало по-всякому. Злощасні 4-3-3 не давали спокою - тепер місце Шеви належало Артему Мілевському, тож легендарний ветеран то тинявся флангом, то відходив у глибину.
Газзаєв повторював, що Андрій не проти експериментів, але, чорт - ну як він, природжений центрфорвард, міг грати вінгера без швидкості у 33 роки?
Яскраві спалахи траплялися, як-от гол «Інтеру» Жозе Моуріньо в Лізі чемпіонів, але найчастіше складалось враження, що Шева грає не самого себе, а забирає чийсь хліб на полі. Наприклад, Артема Мілевського, що втративши статус лідера роздягальні, почав перетворення з найкращого нападника УПЛ на того, кого Олександр Хацкевич зараз закликає врятувати. За два роки результативність Мілі впала з 19 голів до 9.
Не пішло повернення Шевченка на користь і «Динамо» в цілому. Нульова нічия з «Рубіном» та поразка від немотивованої «Барселони» відкинули киян на ганебне 4-те місце в ЛЧ.
У чемпіонаті до весни зберігалась перевага. Андрій навіть забив 100-й гол за клуб - і це було історично. Але далі втрати очок з «Іллічівцем», «Металургом», «Закарпаттям», «Карпатами» - і титул взяв «Шахтар».
Додайте сюди фіаско від Греції в стикових матчах за місце на мундіалі - і стане геть сумно. Сльози Шеви облетіли всі медіа.
***
Тріумфального повернення, м’яко кажучи, не вийшло.
До всього дружина й сини залишились в Лондоні. Ніхто не вчив легенду професійній етиці, але навіть юний Дуду все помічав:
«Шевченко в якийсь момент став зникати. Прилітав у п'ятницю, тренувався, грав у суботу та відлітав. Він весь тиждень залишався в Лондоні, приїжджав грати та повертався туди».
Не покращувала атмосферу і напруга навколо надміру конфліктного тренера Газзаєва. Нічия з БАТЕ (2:2) та поразка від «Шерифа» (0:2) - що це було? Зливали осетина?
Схоже на те, бо вже через півроку з Юрієм Сьоміним «Динамо» двічі розгромило «Бешикташ» і всуху перемогло «Манчестер Сіті». Це була гра геть іншого рівня, і Шева в тих матчах був у повному порядку - забив гол, класно відкривався, не випадав.
А вже у наступному раунді з «Брагою» був вилучений - вперше й востаннє в кар’єрі. І за що? Копнув м’яча після свистка.
Хаотичні спалахи - на більше легенду вже не вистачало навіть в УПЛ. Ви точно пам'ятаєте його гол у Класичному – парашутик над головою П'ятова, який зробив кілька зайвих кроків із воріт. Легендарно!
Але програний титул, купа блідих матчів, нові травми, серед яких навіть перелом щелепи, та 34 роки у паспорті все одно переважували..
Мабуть, Шева так і закінчив би у 2011-му, але надто вже хотів зіграти на домашньому Євро.
Не дарма! Хто не пам’ятає два голи у ворота Швеції? А от останній клубний сезон легенди згадувати не спішать.
«Динамо» не лише віддало чемпіонат без бою - воно вилетіло з кваліфікації ЛЧ від «Рубіна», а далі не вийшло з групи Ліги Європи, де були «Сток Сіті», «Бешикташ» та «Маккабі».
Суркіси вже не розраховували на Андрія, як раніше - у найкращі бомбардири вибився новачок Браун Ідейє, якому активно допомагала молода зірка Андрій Ярмоленко. Преса ще вагалася між ним та Коноплянкою з «Дніпра», але помалу віддавала вибирала киянина; «хлопця зі 130-го кілометра», як його прозвав ще Дем’яненко.
Найкращі гравці УПЛ за версією Команди. Скрін - zbirna.com
А що Шева? Київ - Лондон - Київ. Травма - тренування - травма. Свій останній гол за «Динамо» він забив у Луцьку 22 квітня 2012-го, скориставшись ляпом голкіпера.
Останній вихід на поле - 10 травня проти «Таврії», і в тій же грі Шевченко віддав гольову на Мілевського. Свою останню гольову в кар’єрі.
***
На прощальний матч це не тягнуло, але якщо хочете знати, було тепло попри невдачі останніх сезонів.
Фани дивилися на чоловіка середніх років, що вже не міг вийти на поле без уколів, а бачили кумира 90-х; легенду, яка увірвалася в Лігу чемпіонів, аби перемогти найкращі клуби світу. Ностальгія.
Навряд чи вона була у футболістів. Владний, примхливий норов Шевченка виплескувався на поле, коли в нього нічого не виходило, а таке бувало часто. Навіть Фернандіньо - ймовірно, найкращий хав в історії УПЛ - потрапляв під гарячу руку!
Макс Калініченко згадував, що і в збірній у Шеви «було суперництво з Блохіним, хто більша зірка». А що вже казати про Газзаєва? Сьоміна?
Регалії Шевченка робили його більшим за них; більшим за клуб і навіть за цілий чемпіонат, що мало руйнівну дію на «Динамо». Колектив розпався, Мілевський розпився, і дуже скоро для півфіналіста Кубка УЄФА проблемою стало друге місце в УПЛ.
Чи не краще було замість Києва поїхати до якогось Лос-Анджелеса? Мабуть, так. Чи була логіка головною в цьому трансфері? Мабуть, ні. Навіть навпаки.
Вони обоє дуже хотіли в щасливе минуле. Шевченко - туди, де він ще був молодий і спритний. «Динамо» - у часи, коли перемагало «Реал» та «Барсу». Це був самообман, і коли мана спала, і вони як слід роздивилися нових одне одного, то не залишилось нічого - лише холодок у відносинах, що зберігається навіть сьогодні, через десять років.