Матч розпочався за сценарієм підопічних Руслана Ротаня. На 13-й хвилині Бондаренко відкрив рахунок після геніального проходу та подачі від Мудрика. Вже за 4 хвилини «Рохіта» відновила паритет. «Синьо-жовті» провалились у захисті – Руїс відіграв Трубіна та забив м'яч у сітку. І надалі домінувала тільки Іспанія.
Своїми думками про гру ділиться експерт Михайло Смоловий.
Ми думали, якщо наш дубль може зіграти на рівних проти дублю іспанців, то й основи приблизно однакові за рівнем. На жаль... Це все ще дві різні планети.
Можна ставити хоч шість захисників у лінію, але як тільки за їхніми спинами з'являється простір, суперники рівня іспанців розмотують нас як шнур від подовжувача.
Не можна сказати, що наш тренерський штаб не реагував на події: наприкінці першого тайму Бражко повернувся до опорної зони, щоб іспанці не грали в «ю-зе-фа» перед тим, як забити з 14-ї зони. Але це була гра до голу за рахунку 1:2. Сікану не пощастило, іспанці забили третій.
«Ротаньстайл» - явище, яке робить наш футбол кращим. Але якщо в тебе в команді лише один Мудрік, можна отримувати задоволення від стилю, але не від результату.
Щиро шкода Трубіна, який йшов на найкращого воротаря турніру. З іншого боку, виконавча майстерність іспанців у цьому матчі як у майстра у ФІФА, який використовує читерський код.
Потрібно бути антипатріотом та суперхейтером, щоб не закінчити цей текст чимось приємним. Ця збірна показала найкращий футбол і найкращий результат за довгі роки. Вона дозволила нам відчути себе футбольною нацією. Тепер приємний клопіт - склад на Олімпіаду.