Думки після матчу «Динамо» - «Аріс»

Динамо Київ 16 Липня, 21:33
Черговий матч в рамках підготовки до нового сезону зіграло київське «Динамо».

Цього разу кияни розгромили чемпіона Кіпру.

Команда Мірчі Луческу забивала у кожному з таймів. У першій половині незадовго до перерви відзначився Сергій Сидорчук: капітан «Динамо» запресингував суперника перед чужим штрафним, відібрав м'яч та переграв у ближньому бою голкіпера.У другому таймі гол на свій рахунок записав Беніто: нігерійський нападник отримав передачу від Шарапенка та майже з центру штрафного пробив під поперечину. На останніх хвилинах Волошин, який вийшов на заміну, встиг оформити дубль, забивши два голи у схожому стилі: фланговий простріл, хавбек переправляє м'яч у сітку.

А свої думки з приводу цього матчу публікує футбольний блогер та аналітик Михайло Смоловий:

Стисло після першого тайму:

майбутній президент почав варити з перших хвилин і не мав впевненішого вигляду за Дячука під час дебюту; киянам схоже пороблено на ЦЗ; пас на Бущана на 7‘ хвилині, то жах; Шапаренко майже постійно в доволі низькій стартовій позиції, бо сподівань на ЦЗ проти двох нападників мало від початку

Беніто знову подобається бажанням вйобувати без м’яча, мозок, як не працював, то так і не працює, але знайшов достойне застосування своїм м’язам через постійні ривки та пресинг дії

загалом без Ярмоленка знову кидається в очі низька концентрація інтелекту на полі; як навесні в УПЛ, забагато хибних та відверто необдуманих рішень, Буяльський за таких умов, що він є, що його немає, команда не здатна створити йому умови для гри, хіба фоли збирає на собі

схоже від ідеї використовувати Лєднєва, як АП відмовилися, але Богдан і на правому фланзі не вразив, поки не помітно чому Ярмоленко має сидіти, а саме Лєднєв грати

кутовий на 18‘ хвилині, то п*зда, якщо Шапаренко та Лєднєв не знайшли спільної мови, то годі чогось хотіти від інших

Кабаєв, як спалахнув проти Янг Бойз, так і повернувся у свій звичний стан, без розмови із граючим спортивним директором нічого не робе; зараз його прогрес тісно пов’язаний із зонами завершення, без нормальних атак він, що є, що його немає (кейс Буяльського)

з одного боку є розчарування після обнадійливої години з Янг Бойз, а з іншого, то чому я взагалі чогось очікую від минулорічного складу; форма і тонус Шапаренка ще далека до game changer статусу, а більше додавати для «покращення» нікому

гол Сидорчука добре підсвітив різницю з тим, до чого звик в юшках та Зорі Бражко, але про це детально говоритимемо вже завтра

Стисло після другого тайму:

Динамо варто повертатися до ставки на пресинг, як у першій половині минулорічного сезону УПЛ, бо внаслідок тиску створювалися кращі моментів, ніж після розіграшів від власних воріт

Дубінчак ситуативно раз опинився в центрі, доволі перспективний на майбутнє мув, бо в умовах позиційних атак в УПЛ це можна частіше використовувати з користю

але щось з язиком Владислава треба вирішувати, бо в УПЛ це потенційні жовті картки за матюки

Сидорчук на 61‘ хвилині наздоганяє суперника і чисто повертає м’яч, враховуючи, що ще навіть не серпень, то це хороший знак

знову проактивний Попов вилітає з лінії, знову не виграє м’яч, суперник отримує чисельну перевагу, але не реалізовує її, як Янг Бойз; з одного боку спроби Дениса грати на випередження це круто, але поки вони більше біди приносять, ніж користі

що й в попередньому матчі почалося поступове затухання усього, починаючи з 60 хвилини і вже перших замін; розпочався інший матч

в останні півгодини вже дрімав, лише удар Караваєва пробудив від напівсонного стану

голи Заї стали підтвердженням пропрацювання гри у зонах завершення, бо обидва рази він атакував ворота не соло, а їх атакувала ціла купа гравців

тож проблема зараз одна - дійти до воріт, бо коли вже доходять, то воно вже якось норм; хороша новина в тому, що в УПЛ дуже мало команд, які здатні заважати доходити до власних воріт