Слова Хлуса підтвердив й інший легендарний одноклубник Чанова Олег Кузнецов.
«Віктор жив у приватному будинку. Якось вночі спускався попити води і впав. Всі домочадці спали, а вранці його теща знайшла вже майже без свідомості. Жодного побиття не було. Травма на рівному місці»,
- сказав він.«Після цього він лежав три тижні в комі. Нам говорили, що якби навіть і вийшов з неї, то повноцінним життям все одно вже жити не зміг би».
Віктор Чанов
Український радянський футболіст, воротар. Виступав за Шахтар Донецьк (1978-1981), Динамо Київ (1982-1990), Маккабі Хайфа (1990-1993), Бней Ієгуда (1993-1994), ЦСКА-Борисфен (1994-1995). З 1982 по 1990 роки виступав за збірну СРСР - 21 матч, 8 пропущених голів. Після завершення кар'єри футболіста не тривалий час працював тренером ЦСКА-Борисфен, а в 2006-2007 роках тренером воротарів у київському Динамо.
Віцечемпіон Європи: 1988
Переможець Кубка володарів кубків: 1986 (Динамо)
Чемпіон СРСР (3): 1985, 1986, 1990 років (Динамо).
Володар Кубка СРСР (5): 1980, 1982, 1985, 1987, 1990 років (Шахтар - 1980, Динамо)
Чемпіон Ізраїлю: 1991 (Маккабі)
Володар Кубка Ізраїлю (2): 1991, 1993
Чемпіон Європи (U-18): 1978
Чемпіон Європи (U-21): 1980
Володар призу «Воротар року»: 1986 року.
Найкращий воротар світу (версія радіохвилі «Berlin-Britz»): 1986 року.
Член Клубу Євгена Рудакова: 192 матчі на «0».
Поховали Віктора Чанова 11 лютого 2017 року на Байковому кладовищі.