Гравці мають право пробивати/розігрувати штрафний удар без свистка. Свисток, яким сигналізується поновлення гри при розіграші штрафного удару, звучить тоді, коли команда, яка пробиває штрафний, просить суддю про цей свисток. Також команда, яка володіє м'ячем, може звертатися до арбітра про відведення стінки на 9,15 метра. Команда, що захищається, ні про що арбітра просити права не має.
Вочевидь Матвієнко і компанія під час штрафного удару, з якого був забитий м'яч у матчі з «Вересом», про свисток не просили. Але ж між ними та арбітром була комунікація, яка стосувалася того конкретного епізоду. Аби давати об'єктивну оцінку цьому моменту, потрібно знати, про що саме говорили гравці та суддя.
Але якщо робити висновки суто з поведінки, жестів Олександра Шандора, то випливає, що обумовлювався або свисток, або якийсь інший сигнал від арбітра, який повинен був засвідчити початок розіграшу. Тим паче це логічно. У правилах сказано, що гравці можуть пробивати/розігрувати штрафний без свистка, але після дозволу арбітра в полі. Далі вже питання до Шандора – чи був цей дозвіл. І якщо просто дозвіл, а не обумовлення розіграшу за свистком, то чому під час своїх жестів він вказував саме на свисток?
Цікаво, що після матчу висловилися обидві сторони, надавши свідчення, які суперечать одне одним.
Микола Матвієнко: «Я взяв м’яч, підійшов до арбітра, він мені демонстративно показав на свисток і запитав, чи битиму я по свистку. Я відповів, що ні, поставив м’яч і пробив. Це вже питання до футболістів «Вереса», чому вони там не розібралися, але ніяк не до судді та не до мене».
Сергій Лавриненко: «В роздягальні в перерві футболісти сказали, що в епізоді з пропущеним голом арбітр вказав на свисток. Що означає – введення м'яча у гру по свистку. Тому всі розійшлися. А гравець «Шахтаря» без дозволу арбітра пробив і забив гол. Розбирати це – справа Комітету арбітрів. А ми – не повинні робити такі помилки. Концентрація уваги повинна бути максимальна. Бо це заключні хвилини тайму. Хлопці кажуть, що він показав на свисток. Тому вони почали розбирати позиції, згідно з нашим планом гри на стандартах».
Важливо відзначити, що в момент, коли Матвієнко вже готувався до удару, арбітр перебував спиною до воріт та до скупчення футболістів перед воротами, що апріорі є недопустимим, адже суддя у такій позиції втрачав будь-які можливості контролювати гру й конкретний епізод. По-друге, навіть якщо абстрагуватися від того, що жести Шандора в напрямку свистка збили гравців «Вереса» з пантелику, можна говорити про те, що своїм розташуванням на полі суддя перекривав поле огляду голкіперові «Вереса» та кільком гравцям. А це також недопустимо.
Навіть якщо за формальними ознаками гол забитий без порушення правил, це той яскравий приклад, коли суддя створив ситуацію, в якій одна з команд була апріорі в невигідному становищі. А це вже порушення спортивного принципу.