Бачення 2030
Роналду? Бензема? Мане? Канте? Не дивуйтеся, але їхні переходи тут не головні. Понад усе - політика.
Vision 2030 - це комплекс реформ, затверджений Ер-Ріядом ще у 2016 році. Їхні цілі - зменшення залежності Саудівської Аравії від експорту нафти, модернізація місцевого традиційного суспільства, посилення авторитету королівства на світовій арені.
Натхненником змін є спадковий принц Мохамед ібн Салман, чий вплив настільки сильний, що у 2017-му він арештував 11 членів королівської родини, і випустив їх на волю лише після виплат скажених штрафів за корупцію - аж до 6 млрд доларів.
«Наша мета – сильна, процвітаюча та стабільна Саудівська Аравія, – заявив він у 2016-му. – З ісламом та поміркованими методами. Основою успіху Саудівської Аравії стануть поміркованість, терпимість, досконалість, дисципліна та прозорість».
Vision 2030 дуже детальна. Так, витрати домашніх господарств на культурні та розважальні заходи до 2030 року планується збільшити з 2,9 до 6%. Рівень безробіття має впасти з 11,6% до 7%. Державні доходи, не пов'язані з нафтою, планується наростити з 16% до 50% бюджету. Залучення іноземних інвестицій прагнуть збільшити з 3,8% до 5,7% ВВП, частку жінок у робочій силі – з 22% до 30%.
І це не пусті балачки - вони втілюють це в життя. Наприклад, частка жінок серед робітників вже перевищила 37%, а безробіття впало до 8%.
Щодо несировинних доходів бюджету, то тут двигуном саудівці обрали туризм, і оскільки шаріат заважав, то розпочався його фактичний демонтаж. За останні роки жінки в Саудівській Аравії отримали право самостійно покидати країну, керувати авто, ходити в спортзали; неодруженим парам дозволили не просто відвідувати кафе, але й сидіти за одним столиком.
Сюди ж - спрощення візового режиму, дозвіл на в'їзд іноземцям-геям. Також у 2018-му була знята 30-річна заборона на кінотеатри, і в перший же день по країні відкрилося 45 кінозалів.
Треба престиж? Будь ласка. Прямо сьогодні в Джидді пройдуть переговори щодо миру в Україні. Безнадійні, авжеж, але туди з’їдуться всі світові топи.
Таким чином, поки в Європі говорять про наростаючі футбольні апетити саудівців, там відбувається значно масштабніший злам. Саудівська Аравія прагне місця серед світових держав. Трансфери зірок - лише частинка процесу, хоча й важлива, бо направлена водночас на приріст туристів (хто не хоче подивитись на Роналду?) і на власного споживача, який завдяки покращенню рівня життя з кожним роком молодіє. Так, за останнім переписом аж 65% населення Саудівської Аравії - це люди до 30 років. Ідеальна фан-база.
Суверенний інвестиційний фонд
А це установа, що оплачує трансформацію країни. Нею керує особисто принц Мохамед.
Фонд (PIF) став здобув відомість масовою скупкою акцій найбільших світових компаній, коли ті були на дні в розпал пандемії. Uber, Nexon, Electronic Arts, Nintendo, Boeing, Meta, Citigroup, Disney, Bank of America, Berkshire Hathaway, Twitter, British Petroleum - і це далеко не повний список. Капітал у 650 млрд доларів дає простір для маневру.
Саме PIF профінансував скандальну покупку «Ньюкасла» у 2021 році. Правила АПЛ нібито забороняють державам володіти клубами, але, як водиться, гроші порішали.
Всього на реалізацію Vision 2030 Фонд планує потратити аж 7 трлн доларів, з яких на футбольну лігу виділено «скромні» 19,7 млрд - це приблизно вдвічі менше, ніж на кіберспорт (37,8).
Та й не лише ці два види цікавлять саудівців. До кінця поточного року в країні відбудеться сім великих міжнародних змагань - чемпіонат світу з важкої атлетики (вересень), всесвітні ігри бойових мистецтв (жовтень), тур світових чемпіонів з кінного спорту (жовтень), етап кубка світу з гольфу (листопад), клубний чемпіонат світу з гандболу (листопад), ФІБА 3х3 Світовий Тур (грудень) та клубний чемпіонат світу ФІФА (грудень).
А далі ще Суперкубок Іспанії по футболу, де глядачам майже гарантоване додаткове Ель Класіко.
Або згадайте, де проходив останній бій Олександра Усика проти Ентоні Джошуа. Джидда! І там само хочуть організувати зустріч Джошуа - Вайлдер.
Тобто, Саудівська Аравія вкладає шалені гроші у те, щоб про неї говорили, її відвідували і сприймали як новий світовий центр розваг. Така репутація має замінити статус найбільш закритої держави Близького Сходу, куди жінці краще не потикатися, а то ще камінням закидають.
Топ-10 футбольних ліг світу
Це амбітна мета саудівців у футболі. Для контексту, наразі вони на 27-му місці в рейтингу.
Аби це покращити, PIF взяв шефство над чотирма клубами, і це саме їхні трансфери ми обговорюємо останніми місяцями.
Так, «Аль-Наср» вже підписав Роналду, Мане, Брозовича, Теллеса та Секу Фофана. «Аль-Іттіхад» привіз у пустелю Бензема, Канте, Фабіньо та Жоту. «Аль-Ахлі» підсилився Марезом, Едуаром Менді, Сен-Максіменом та Фірміно. «Аль-Хіляль», у свою чергу, відхопив Малкома, Рубена Невеша, Милинковича-Савича та Кулібалі.
При цьому в саудівській еліті 18 клубів, і решта подібних трансферів собі дозволити не можуть, що розчаровує їхніх фанатів - наприклад, «Аль-Шабаба»:
«Я засмучений, адже «Аль-Ахлі» був у другому дивізіоні минулого сезону, а ми фінішували четвертими і добре виступили в Азії», — каже уболівальник Абдулазіз Хавсаві. «Можливо, вони хотіли дві команди з Ер-Ріяда і дві з Джидди, щоб отримати дербі, тому нам доведеться збоку дивитися, що з того вийде. Це великі зміни для ліги».
Абдулазіз правий - конкурувати з ТОП-4 решта не зможе. Хіба що «Аль-Іттіфак», який за гроші Arabian Petroleum запросив Хендерсона, Мусу Дембеле та Стіві Джі на пост тренера.
Також відомо, що інший нафтовий гігант Saudi Aramco взявся за «Аль-Кадісію», але та поки виступає в другому дивізіоні. Не спішать.
Цікаво, що перехід грандів під контроль PIF та деяких держкомпаній у Саудівській Аравії називають «приватизацією», бо раніше вони фінансувалися напряму з бюджету. Різниця доволі неочевидна; хіба що у фонді не лише платять, а й вимагають. Наприклад, поставлено ціль до 2030-го збільшити річну виручку ліги з нинішніх 120 млн до 480 млн. Вартість ліги за той же період має зрости з 800 млн до 2,14 млрд доларів.
«У минулому держава активно брала участь в житті футбольних клубів, особливо щодо списання боргів, — каже Саймон Чедвік, професор спортивної та геополітичної економіки в бізнес-школі SKEMA. – Тепер вони намагаються перетворити ці організації із бюджетних на більш бізнесові».
Чи вдасться? Не факт. Після приходу Роналду саудівську лігу стали показувати в 36 нових країнах - і це круто. Тим часом збірна Саудівської Аравії востаннє вигравала Кубок Азії ще у 1996 році - і це проблема. Нехай шейхи і дозволили аж 8 легіонерів у старті, якість місцевих гравців все одно має значення.
Небезпеки для Європи немає
Масовий переїзд іменитих гравців до Саудівської Аравії вже не раз порівнювали із суперзірковими проектами минулого. Але це все дарма.
Колумбійці у 50-ті крали футболістів, не плативши за них ні копійки, за що й були покарані. Китайці, у свою чергу, конкурували з європейцями за топів у розквіті сил, як Оскар, Рамірес, Карраско чи Алекс Тейшейра.
Саудівці і близько не такі агресивні. Їх наразі цікавлять явні пенсіонери (Роналду, Бензема), середняки, що не досягли топ-клубів і розчарувалися (Милинкович-Савич, Дембеле, Рубен Невеш), а також єдиновірці, що вже достатньо награлися в Європі (Марез, Мане, Кулібалі).
«Для гравців-мусульман, які наближаються до завершення кар’єри і вже завели сім’ї з дітьми, можливість пожити в мусульманській країні є привабливою», - констатує Мостафа Мохамед, єгипетський журналіст з Middle East Eye. Він впевнений, що згодом до Ер-Ріяду прилетить і Салах.
Останнім часом через це багато сліз і навіть паніки в ЗМІ, але давайте чесно - ви вірите, що 33-річний Хендерсон та майже 30-річний Фабіньо здатні повернути «Ліверпулю» Кубок чемпіонів? Чи, може, не надивилися на безнадійного Бензема у матчах з «Ман Сіті»? Або вам мало скандалів з Мане у «Баварії»?
Усі ці гравці - минуле. В кращому випадку вони б тримали рівень, в гіршому - деградували, але за жодних обставин вони вже не можуть прогресувати. А от молодь, яка займе їхні місця, - може й буде.
Та й компенсації у саудівців солідні - гріх ображатися. 25 млн за Фофана, 40 млн за Милинковича-Савича, 55 млн за Невеша - це понад ринкові ціни і гарна підмога у подоланні FFP.
Європі буде сенс переживати, коли до Саудівської Аравії поїде молодь у розквіті сил, але, як бачимо на прикладах Мбаппе та Бруну Фернандеша, до цього дуже далеко. Кар’єрний ріст не купиш за жодні гроші, а тут саудівцям запропонувати нічого. Глобально вони залишаються тією ж пенсіонерською лігою, що і 10, і 20 років тому - гарне місце, аби заробити наостанок грошенят. Завдяки Vision 2030 цих грошенят стало більше, а трансфери набули системності, проте суть незмінна.
І це, до речі, теж важлива частина плану, адже принц Мохамед не збирається ламати світовий порядок - він прагне лише скорегувати місце в ньому своєї країни. Раніше вона була в тіні, тепер її підсвітять.
Тим часом Мбаппе, Голанд і Вінісіус продовжать забивати в Європі; за це можете анітрохи не переживати.
Роналду забив та вивів «Аль-Наср» у плей-офф Кубка арабських чемпіонів