З моменту повернення Андрія Ярмоленка до «Динамо» публіка з нетерпінням чекала на появу легенди. Треба сказати, що виниклий ажіотаж завадив отримати повну насолоду від дебюту - вінґер непогано влився у гру проти «Миная», однак всі очікували побачити бодай якусь результативну дію.
Ніякої катастрофи не сталося - безсумнівно, Ярмола ще встигне відзначитися сотим голом в УПЛ. Водночас ми вирішили пригадати, як себе показали інші знакові «динамівці» після того, як знову приміряли знайомі кольори.
Сергій Ребров
Коли стався матч: 9 липня 2005 року, «Шахтар» - «Динамо» - 1:1 (4:3), Суперкубок України-2005
Якщо узагальнити, то Ребров добре зарекомендував себе у кампанії 2005/06 - відзначився 14 голами, посприяв перемозі у національному кубку, а потім поїхав на чемпіонат світу, де запамʼятався гарматним пострілом Саудівській Аравії.
Проте якщо відтворити липневі події 2005-го, то ні Сергій Станіславович, ні клуб не вразили. Універсал зʼявився у Суперкубку проти «Шахтаря», створив певну гостроту, але вимушено пішов ще до перерви. Отримане пошкодження виявилося несерйозним, але вплинуло на перебіг зустрічі - Реброва стовідсотково не вистачило у серії післяматчевих пенальті (підвели Горан Сабліч та Максим Шацьких).
Та і зрештою «акліматизація» 32-річного універсала вимагала терпіння - наприклад, за його відсутності «біло-сині» не впоралися з «Туном» у кваліфікації Ліги чемпіонів, що коштувало Леоніду Буряку посади. Що цікаво, у внутрішньому чемпіонаті Сергій Станіславович стартував краще - приєднався до розгрому алчевської «Сталі» (4:0) та засмутив воротаря Андрія Комарницького на 63 хвилині.
Владислав Ващук
Коли стався матч: 29 серпня 2005 року, «Динамо» - «Металург» Донецьк - 3:1, 7 тур ЧУ
Всі памʼятають, як Владислав Ващук прощався з «Динамо». Захисник вважав, що його травмованим «кинули» у важкій ситуації, однак й перехід до московського «Спартака» точно не додав репутаційних балів. Тим не менш, запрошення відбулося - у центрбека сплив контракт з «Черноморцем», одразу виник ряд пропозицій, й поки Владислав думав, втрутилися «біло-сині».
Сторони швиденько потисли руки - по-перше, у трансфері були особисто зацікавлені брати Суркіси, по-друге, зрадів Анатолій Демʼяненко, який за рахунок Ващука сподівався розширити обойму. Якщо до Сергія Федорова не було претензій, то легіонери у купі з молоддю не переконували. Прикметно, що Ващук як вийшов проти донецького «Металурга», так і відіграв увесь відведений йому час від дзвінка до дзвінка.
Й ми кажемо не про конкретні 90 хвилин, впродовж яких столичний колектив упевнено розібрався із суперником (скальп зняли Рінкон, Ротань та Ребров), а охоплюємо сезон. Владислав став незамінним та виконував неостанню роль до приходу Юрія Сьоміна.
Андрій Шевченко
Коли стався матч: 31 серпня 2009 року, «Динамо» - «Металург» Донецьк - 3:1, 6 тур ЧУ
Андрій Шевченко постав перед київською публікою по-королівськи. Володар Золотого мʼяча-2004 втомився від травм та невдалих спроб закріпитися у «Челсі», проте за зрозумілих причин був дуже очікуваний у рідних пенатах.
Шеву притримали до другого тайму, випустили замість Дениса Гармаша й за рахунку 2:1 українець розвинув перформанс - був активний та реалізував одинадцятиметровий удар. Артем Мілевський, штатний пенальтист, слухняно відійшов убік - через якусь мить Андрій спокійно нокаутував Владіміра Дишленковича.
Олександр Алієв
Коли стався матч: 20 березня 2011 року, «Дніпро» - «Динамо» - 1:0, 22 ЧУ
Олександр Алієв хвостиком мандрував за Юрієм Сьоміним - подався до «Локомотива», потім був повернений до «Динамо». От тільки зʼявився півзахисник у невтішній формі - пропустив два зимові збори із «залізничниками» та тренувався самостійно. До того ж клуби довго не могли домовитися, що також відтермінувало залучення Олександра до інтенсивного режиму - як наслідок, у березні 2011-го він виглядав «ніяким».
Початок весняної частини було пропущено, а поєдинок з «Дніпром» пройшов за негативним сценарієм - на 51 хвилині Іван Стринич та Євген Коноплянка змайстрували взяття воріт. Сьомін був змушений реагувати, випустив Алієва замість Мілоша Нінковича, однак жаданого ефекту не добився. Сашко пробував чіплятися за епізоди, але був обʼєктивно далекий від хороших кондицій - власне, так тривало всю решту сезону 2010/11.
Олександр Рибка
Коли стався матч: 20 лютого 2014 року, «Динамо» - Валенсія» - 0:2, 1/16 Ліги Європи
Олександр Рибка сприймався зрадником після того, як відгукнувся на пропозицію донецького «Шахтаря». Воротар підтвердив клас, дещо затьмарив Андрія Пятова, але все перекреслив сумнозвісний допінговий скандал. Контракт із «помаранчево-чорними» було розірвано, втім, згодом Ігор Суркіс дозволив Рибці тренуватися разом із «динамівцями».
Незважаючи на невдоволення аудиторії, у листопаді 2013-го Олександр підписав трудовий договір, який набрав чинності взимку 2014-го. Треба визнати, що прибуття Рибки виявилося доречним - Шовковський часто ламався, був нестабільним й це підтвердилося проти «Валенсії» в Лізі Європи.
Надрив задньої поверхні стегна змусив Олега Блохіна кинути у бій Рибку - на жаль, наш герой не впорався з Едуардо Варгасом та Софьяном Фегулі, що зі свого боку дотисли «біло-синіх» у кінцівці другого тайму. Чи варто сварити голкіпера? Враховуючи той факт, що команда вирушила на Кіпр через розгорання російсько-української війни, мало думала про футбол, то немає сенсу на когось спускати собак.
Денис Бойко
Коли стався матч: 15 лютого 2018 року, АЕК Афіни - «Динамо» - 1:1, 1/16 Ліги Європи
Не секрет, що Денис Бойко провалився за кордоном. Змарнований шанс у «Бешикташі» та невдала оренда до «Малаги» дали зрозуміти, що європейський вояж близький до печального кінця. А от «Динамо» потребувало якісного кіпера - станом на зиму 2018-го ті ж Максим Коваль та Георгій Бущан не переконували, щоб зробити між ними остаточний вибір.
Зате Бойко «вписався» як треба, хоча й не зміг безпосередньо у боротьбі з АЕКом уникнути пропущеного мʼяча. Кияни лідирували завдяки Віктору Циганкову, проте під завісу гри обрали невірну стратегію на утримання. За спортивними канонами таке карається - Денис не дотягнувся до круглого під час виконання стандарту й нічим не зарадив, коли Лазарос Христодулопулос опинився на прострільній позиції.
Руслан Ротань
Коли стався матч: 18 лютого 2018 року, «Динамо» - «Олімпік» - 1:0, 20 тур ЧУ
Влітку 2017-го Ротань із помпою перебрався до празької «Славії» - його, Данні та Халіла Алтинтопа підписали для підвищення конкурентоздатності в Лізі чемпіонів. На жаль, місія не здійснилася - чехи не впоралися із кіпрським АПОЕЛем та зупинилися на стадії плей-офф.
З того моменту важливість Ротаня, як і решти вікових гравців, помітно зменшилася - клуб переналаштувався на молодь й взимку за логічних причин попрощався із півзахисником. «Динамо» також мало рацію - Руслан Петрович міг похвалитися величезним досвідом, а Шапаренко з Шепелєвим лише набирали оберти.
Чи вирішив новачок нагальні проблеми? Якщо чесно, глобально не підвів - страхував, де цього вимагала ситуація. Ротань відбігав 90 хвилин проти «Олімпіка», напрацював на жовту картку, в подальшому латав діри за настановою Олександра Хацкевича - а чого ви на повному серйозі чекали від 36-річного виконавця? На фініші розіграшу 2017/18 потиснув руки, розраховував продовжити карʼєру, але у жовтні 2018-го поставив крапку через сімейні обставини.
Артем Кравець
Коли стався матч: 19 вересня 2020 року, «Динамо» - «Львів» - 3:1, 3 тур ЧУ
З Кравцем трапився анекдотичний епізод - центрфорвард спеціально приїхав з Туреччини, а вже через місяць узгодив папери з «Коньяспором». Мірча Луческу залучив Артема на поєдинок зі «Львовом» (23 хвилини), а опісля звинуватив у тому, що футболіст хоче винятково виступати у старті.
Сам вихованець команди змовчав, лише згодом визнав, що не збирався сидіти на лаві запасних й тому максимально хутко домовився з людьми, причетними до перемовин із «біло-зеленими». Як підсумок, 23 вересня Кравець красувався у нових кольорах та загалом гідно провів завершальний етап карʼєри.