Чорноморець 3:2 Динамо
От намагаюся пригадати, що відчував після минулого матчу цих команд навесні, і розумію: нічого у сприйнятті не змінилося.
Точно розумів сам, і гравці розуміли, що стикнуться з персональними орієнтуваннями по ним одеситами. Тож давайте відкинемо емоції для оцінки ситуації та розділимо мух від котлет.
Отож, персонально орієнтований пресинг на початковій фазі атак має дві основні мети:
по-перше, руйнувати процес створення атак суперника
по-друге, полегшувати процес створення атак собі, бо через високі повернення мʼяча не потрібно долати 80 метрів з мʼячем, відстань стає коротшою
В одеситів 67 повернень мʼяча за 48.62% володіння. В киян 82 за 51.38%. Далі цікавіше:
з цих 67 в Чорноморця лише 5 у фінальній третині киян
в Динамо у фінальній третини господарів 23 з 82
Тому фіксуємо яскравий перф в створенні тиску Чорноморцем, але кияни були не менш вправними в його створенні. Це гра, в яку грали обидві сторони. На пальцях ще раз:
12 з 90 втрат Динамо в матчі були низькими (по 2 в Шапи та Кості, потім ціла банда з однією)
29 з 94 втрат Чорноморця були низькими (6 у Васильєва, 5 в Гучека, по 4 в Брагару та Штогріна, і т.д.)
Далі пропоную порівняти масову частку виконаних передач у першій третині від загальної:
Чорноморець - 39%
Динамо - 17%
І порівнюємо з часткою передач вже у фінальних 30 метрах:
Чорноморець - 17%
Динамо - 38%
Найбільш давні читачі з вас вже мали меседж зрозуміти. Проте все одно перекладу нормальною мовою. Зараз можна закидати х*ями всіх, написати щось типу «Луческу себе вижив» і т.д. Це нормальна емоційна реакція для українців. Але ажіотаж переростає в щось інше та не дуже здорове. Головне розставляти акценти і не додумувати те, чого немає.
Загальний концепт одеситів глушити киян виявився…невдалим. Так, зараз багато хто з вас здивується. Але не можна вважати персонально орієнтований тиск на Динамо в білдапі вдалим. Попри спроби одеситів:
А) їм не вдалося тримати Динамо на власній половині та конкретно у першій третині (17% частка передач, це лише трохи більше за матч-відповідь проти Арісу, де було 14%)
Б) безпосередньо через низьку втрату був забитий лише перший гол Авагімяном
В) Динамо мало вдосталь МОМЕНТІВ забивати, а співвідношення дотиків до мʼяча у штрафному теж на користь киян (40:16)
Якщо українці не хочуть повторювати помилок 2019 року, то мають навчитися аналізувати. Футбол - відтворюваний процес. Якби на полі відтворювалися події цього матчу десь у мультіверсі (привіт, фани Марвел), то в більшості із цих всесвітів перемагало би Динамо (53%). Чому? Та тому що залетіло би щось у Ваната чи влучив би Шапа, або з якоїсь з чотирьох спроб забили би той вихід 6 на 4.
Потрібно не плутати кейси першого матчу з Арісом та вчорашнього, бо вони різні, попри схожий результат - поразку в один мʼяч. В цих іграх абсолютно різні начинки. Розумію, що дід багатьох за*бав, багато хто від початку живе лютою ненавистю, але проблеми цієї конкретної гри не впираються у його прізвище.
Динамо впоралося у загальному з тиском, створило вдосталь, щоб точно не програти. Тому ДЗ було виконано! Що не було виконано?Динамо могло зіграти краще, помилитися менше та створити ще більше. Так, ми знову повернулися до витоків: до знань та вмінь, які були закладені раніше. Особливо в контексті гри проти тиску, що не були закладені.
Існує, наприклад, величезна спокусу знищити Дячука. Але давайте згадаємо:
А) епізод в матчі з Інгульцем
Б) епізод в матчі з Арісом
В) епізод у вчорашньому матчі
Г) купу епізодів схожого характеру в Дячука, Сироти та Попова останнім часом (Оболонь хоча б)
Що спільного? Треба говорити про позиційну гру в захисті та складнощі, що виникають в усіх трьох з роботою корпусом та оцінкою траєкторій мʼяча! Усім трьом дуже важко керувати своїм корпусом та правильно підставлятися під мʼяч. Совпадєніє? Нє думаю! Всі троє не гоббіти, як Лукʼянчук, але не навчені керувати своїм тілом. Це має вигляд наче дитині дали геройські суперсили (привіт, фани DC).
Хлопці не можуть керувати своїм тілом в часі і просторі! Чи це провина сьогоднішнього або ж вчорашнього дня? Звісно ж ні, це питання варто задавати Іщенку, Костюку та Морозу. Чому на рівні U17, U19 та U21 ці хлопці так і не навчилися оцінювати положення власного тіла стосовно мʼяча.
Мораль? Я не бачу в середині матчу ґрунтовного обсягу, щоб відверто знищувати команду. Два головних наслідки тиску подолані непогано: мало привозів у власних розіграшах та вдосталь моментів біля чужих воріт. Але я розумію, що якби 3-4-5 років тому пани Іщенко, Костюк та Мороз не були одержимі медалями, а дійсно фахово працювали би з Дячуком, то матч міг завершитися з іншим рахунком.
І я про це говорив, і Ярмоленко після матчу згадав, що захист це не лише пара ЦЗ. Захищається уся команда. Але ж вибачте, якщо перший та третій голи ще можна привʼязати до системи, а отже і до діда (за наявності системи голів би не сталося), то гол після лонгболу Шевченка - ні. Команда апріорі не здатна за рахунок системи уникати таких голів! Тут вже говоримо про індивідуальну відповідальність. Ви памʼятаєте гол пропущений Волинцем від ПАО після лонгболу? Як і там, так і тут мова про помилку, яку не можна ліквідувати превентивно! Бо не можна фізично заблокувати усі лонгболи. Треба вміти проти них грати. Ось такі довгі закидання від початку року (Інгулець) стали непереборною проблемою для ВСІХ ЦЗ без винятків. Тобто щось у їх підготовці йде не так! Іщенку з Костюком та Морозом не ордени треба давати, а спитати, чому ще дітьми не навчали малого Дячука, Сироту, Попова та Біловара зустрічі з довгими передачами, тому як орієнтувати своє тіло, яким чином вираховувати траєкторію та приймати рішення грати т.з. «перший мʼяч». Бо мене вкурвлює, коли лунають голоси, а давайте поставимо, наприклад, Костюка, він тіпа вміє з молоддю, бо рвав Барселону та Баварію на контратаках! Зараз ми на власні очі бачимо результати багаторічної роботи і пана Костюка. Бачимо не флюки (снукерний термін), а результат довгої кропіткої праці. І оцінювати її (працю) варто не за результатами двох-трьох ігор ЮЛЧ, а за рівнем освіти, яку здобувають в нього, наприклад, центральні захисники. На це обовʼязково треба зважати, інакше існує ризик розх*рачити лоба граблями, які лишив Потато Пеп.
xG графік матчу 4-го туру УПЛ Чорноморець 3:2 Динамо
Чорноморець - 1.78 xG; 12 ударів (4 в площину) з середньої дистанції 18.2 метри (4 з-за меж штрафного)
Динамо - 2.43 xG; 22 удари (4 в площину) з середньої дистанції 20.17 метрів (8 з-за меж штрафного)
Єдиноборства
Загалом більше дуелей виграли кияни (93:90). Навіть проти персональних орієнтувань Динамо видало дещо вищий за минулорічний показник успішності дуелей в атаці (42%), бо саме так і долають персональний пресинг (один в один). Але на фоні Оболоні (43%) та Минаю (55%), то показник гірший. Інша справа, що самих дуелей у атаці аж 81 штука. Віддаємо належне Чорноморцю. Не все гладко, бо у Ваната 22 єдиноборства в атаці, а отже звільнити його від боротьби за складні мʼячі не змогли.
Топ-3 за дуелями загалом:
31 Ванат (виграв 10; 32%)
24 Шапаренко (13; 54%)
18 Ярмоленко (12; 67%)
Топ-4 за дуелями в захисті:
10 Шапаренко (7; 70%)
8 Вівчаренко (7; 88%)
8 Сидорчук (6; 75%)
8 Тимчик (5; 63%)
Топ-4 за дуелями в атаці:
22 Ванат (6; 27%)
12 Шапаренко (6; 50%)
10 Ярмоленко (6; 60%)
Топ-2 в повітрі:
6 Сирота (4; 67%)
3 Ванат (1; 33%)
Топ-5 за поверненими мʼячами:
11 Сидорчук
10 Сирота
по 8 Буяльський, Тимчик та Дячук