Озимай — один із головних талантів 2007 року народження. Коли вперше побачив його гру, то зрозумів, що мінімум до юнацької команди він дійде. У хлопця все добре із фізикою та антропометрію. У свої 16 років він має майже 190. Довгі ноги, які використовує у відборі. Озимай добре працює у відборі, вміє нав’язати боротьбу, створити тиск на суперника. Десь трохи за манерою схожий на Сергія Сидорчука, але потенціал набагато більший. У хлопця все добре із лідерськими якостями, впевненістю у собі. Не дарма у матчах за юнацьку збірну він забрав собі десятий номер.
У травні був перший збірної 2007 року у Братиславі. Це був ознайомлюючий турнір, щоб краще познайомитися із кандидатами до збірної вже під час кваліфікації до Євро (U−17). Зараз дуже багато українців цього віку у Європі. Озимай був одним із небагатьох представників українських клубів. Зіграв у всіх трьох матчах команди Володимира Єзерського та залишив дуже хороше враження.
Я дуже радий, що «Динамо» вдалося зберегти Озимая. Бо 2007 рік дуже багато втратив. Воротар Олександр Петренко вже грає за «Баєр U-19». Захисник Дмитро Варивода грає в Австрії за «Альміру». Форвард Богдан Попов зміг себе проявити у Польщі. Має інтерес з боку німецьких та італійських команд. Ще один нападник Дмитро Богданов виступає за «Динамо» Дрезден. Ще раніше до війни в «Олімпіакос» поїхав захисник Савелій Коссе. Фактично із 2007 року тільки два реальних кандидати на першу команду — Озимай та Олександр Ільченко. Останній був у «Герті», але повернувся до столиці України.
Потрібно віддати належне наставнику юнацької команди Ігорю Костюку. У «Динамо» середина поля і так дуже юна. При схемі із двома форвардами у середині поля грають два гравці 2006 року народження — Кирило Осипенко та Данило Іщенко. При тому, що може грати 5 чоловік 2004 року. У юнацьких змаганнях кожен рік має величезне значення. У 17 років не дуже просто грати фізично проти 19-річних. В такій ситуації Ігор Володимирович не тільки помітив талановитого півзахисника, дав йому можливість тренуватися із U-19, але і дає ігрову практику. Бо одним із головних завдань юнацького футболу є якраз підготовка гравців до першої команди.
Нічого не хочеться загадувати про перспективи Озимая. Скільки вже було історій, коли видавали аванси великі, що потім не йшло на користь гравцю. Але, особисто у мене, є велика надія, що Володимир Озимай доросте до першої команди «Динамо» та національної збірної України.
Сергій ТИЩЕНКО