— В останньому матчі з Брентфордом ви пропустили на останніх хвилинах (2:2)…
— Це футбол, тут треба викладатися на максимум, де б ти не був: в Англії чи Україні. Все буває, могли також виграти, могли програти. Будемо рухатись далі, бо попереду ще багато важких матчів — треба брати свої очки.
— У команді задоволені стартом сезону?
— Звісно, ні, хотілось би набрати очки, але розуміємо, що суперник також десь був можливо вище класом, тому важко грати. Але всі розуміють, що ще є шанс набрати свої очки. Не те, що шанс є, а так і буде.
— У Брентфорді є Єгор Ярмолюк, який вже майже підібрався до основи…
— Так, спілкувався з ним перед матчем. Побажав удачі в сезоні. Це англійський футбол — тут потрібне терпіння. Приклад — це Олександр Зінченко. Футболістам спочатку треба добре адаптуватися, зрозуміти гру і вже потім, коли будеш виходити, то виконуватимеш роботу на 100%.
— А з іншими нашими хлопцями в АПЛ спілкуєшся чи все таки далеченько?
— Так, трішки спілкуюсь, але звісно вони трохи далеко. Та і графік такий, що фактично немає часу.
— Втягнувся вже у цей насичений англійський графік?
— Все добре, я вже адаптувався, можна сказати на 100%. Добре почуваюсь і в команді, і в житті. Готуюсь до ігор, адже матчі дуже важкі, дуже виснажливі, реально треба добре готуватися.
— Через велику інтенсивність потрібно бути добре готовим функціонально?
— Ну, по-перше, так. Але й морально теж. Не можна відлучатися на жодну секунду. Тому що досить високий темп і треба бути зосередженим кожну мить. Якщо ти з м’ячем, ти можеш відразу його втратити, потім контратака і… Тобі потрібно завжди думати про твою позицію на полі і багато чого іншого.
— Відчуваєш свій прогрес?
— Я не так багато ігор зіграв, але звісно відчув це на тренуванні, що трішки відрізняється ставлення до футболу в цілому. Можна сказати, що я додав у багатьох аспектах, але й бачу, що можу ще.