А чи не зіграти Україні з Англією дублем? Щоб зберегти лідерів на 12 вересня

Збірна України 8 Вересня, 13:53
Через кілька днів збірна України має найскладніший відрізок всього відбіркового циклу – матчі з двома європейськими топами, що входять до десятки світового рейтингу, фіналістами останнього Євро…

І стоп. Давайте не нікого обманюватимемо. Справжній топ тут лише Англія, що й відображається у актуальних результатах.

Україна – Англія: де дивитися матч відбору Євро-2024



Італійська команда, дарма що чинний чемпіон континенти, переживає затяжну кризу, двічі поспіль пролетіла повз ЧС, щойно змінила тренера… І аж ніяк не напхана футболістами топ-левела.

Доннарумма, Тоналі, Барелла? Вибачте, і у нас свої люди у топ-клубах є. Старіючий Іммобіле, вічно травмований К’єза? Та навряд. Зіркові ветерани Бонуччі, Верратті, Жоржіньо? Так їх немає у нинішньому скликанні. Як і вічно перспективного Берарді.

Склади можна порівняти. Гра? Загадка Спаллетті починає з чистого листа. Але за Манчіні останнім часом було слабко. Провалений відбір до Катару з поразкою від Північної Македонії. Бронза Ліги націй – ну непогано, але якось другорядно. Домашня поразка від Англії “на класі” півроку тому – ось це гаряче, ось це наріжно важливо.

Об’єктивно: саме Італія – суперник України у боротьбі за друге місце Групи С. Англія попрямувала до космосу, у неї на цьому рівні реальних опонентів немає. Достроковий вихід із групи команда Саутгейта може оформити у найближчому матчі – так-так, проти нашої команди.

Мирон Марчевич: «Нічиї проти Англії та Італії були б дуже хорошим результатом»

І ось тут є проблема. З одного боку, не варто заздалегідь налаштовуватися на заклання. З іншого, об’єктивно було б непогано поберегти сили проти сильнішого, але менш важливого суперника. Щоб їх залишилося, скільки потрібно на другий матч.

Тому що другі матчі “у спарці” Україна історично грає гірше, ніж перші. “Прокляття другого матчу” – можливо, надто хайповий ярлик, але є об’єктивна статистика. До неї давайте і звернемося.

Логічно не копатиме всю більш ніж 30-річну історію. А зосередитись на актуальному, “постфоменківському” відрізку, починаючи з осені 2016 року – саме тоді почав формуватися нинішній вигляд національної команди, з Матвієнком, Зінченком, Циганковим, Маліновським рука об руку з більш досвідченими партнерами (Кривцов, Степаненко, Сидорчук, Ярмоленко).

Ми розглядатимемо лише офіційні матчі, зіграні поспіль (з різницею у 3-4 дні) в одну міжнародну паузу.

06.10.16. ЧМ. Туреччина – Україна – 2:2

09.10.16. ЧМ. Україна – Косово – 3:0 (в Польщі)

Починаємо – і одразу з не самого показового результату. Але робимо знижку на очевидну різницю у класі між турками та косоварами. На аутсайдера там і Шевченко, який проводив лише третій офіційний матч як головний, склад трохи поротував.

02.09.17. ЧМ. Україна – Туреччина – 2:0

05.09.17. ЧМ. Ісландія – Україна – 2:0

Ось тут уже картина олією. Матч у Рейк’явіку – один із найгірших для збірної в епоху Шеви-тренера. Раннього Шеви так точно.

06.10.17. ЧМ. Косово – Україна – 0:2

09.10.17. ЧМ. Україна – Хорватія – 0:2

Вирішальні баталії. Ще можна було зачепитися за останній шанс. І, звичайно, на Косово надто багато сил витрачено не було. Але… Не стримали. Під бадьорий хор конспірологів на мотив “Не дуже хотілося”.

06.09.18. ЛН. Чехія – Україна – 1:2

09.09.18. ЛН. Україна – Словаччина – 1:0

Прем’єра Ліги націй. Почали наші хлопці за здоров’я, і другий матч за результатом вийшов не гірший за перший. Із поправкою на те, що таки був здобутий у рідних стінах.

22.03.19. ЧЄ. Португалія – Україна – 0:0

25.03.19. ЧЄ. Люксембург – Україна – 1:2

Формально перемога після нічиєї. Але що то була за нічия – на полі чинного чемпіона Європи! І що за перемога – над аутсайдером, за паршивої гри, з чудо-подарунком від Жерсона Родрігеса у компенсований час.

07.06.19. ЧЄ. Україна – Сербія – 5:0

10.06.19. ЧЄ. Україна – Люксембург – 1:0

Дві перемоги. Але спершу – феєричний винос неслабкої Сербії. А потім – блякла мінімалка з тим самим Люксембургом.

11.10.19. ЧЄ. Україна – Литва – 2:0

14.10.19. ЧЄ. Україна – Португалія – 2:1

Рідкісний випадок, коли за другим матчем взагалі жодних претензій. Перемога над топ-суперником, достроковий вихід на Євро.

03.09.20. ЛН. Україна – Швейцарія – 2:1

06.09.20. ЛН. Іспанія – Україна – 4:0

У дивізіоні А довелося понабивати шишки. У передмісті Мадрида Рамос, Фаті та Ко з’їли суперника не поперхнувшись.

10.10.20. ЛН. Україна – Німеччина – 1:2

13.10.20. ЛН. Україна – Іспанія – 1:0

Тут також формально успіх – та який несподіваний! – у другій зустрічі. З тим самим голом Циганкова, який помстився піренейцям за того самого Циннікова.

Але, заради справедливості, цій зв’язці матчів передував товарняк у Парижі від 7 жовтня. 1:7…

24.03.21. ЧС. Франція – Україна – 1:1

28.03.21. ЧС. Україна – Фінляндія – 1:1

31.03.21. ЧС. Україна – Казахстан – 1:1

Перша повноцінна зв’язка із трьох поспіль офіційних матчів. Три однакові результати, але з яким же різним змістом. Спершу нічия на полі чемпіона світу, а потім – відверто втрачена перемога. Далі – аналогічно, але ми тут про другі матчі таки.

Поза конкурсом. Євро-2020

Євро-2020 давайте залишимо за дужками. Все-таки це трохи інша історія: всі (або багато) матчі команда грає в одному місці, перед турніром довго і планомірно готується…

Якщо все ж таки звернемося до тих результатів, то спочатку команда Шевченка в яскравому протистоянні поступилася найсильнішій команді групи Нідерландам, а через чотири дні обіграла аутсайдера, відчутно померши в другому таймі. Третій матч був ще гіршим, і тут уже дякую регламенту, а також “третій” стороні, яка пустила нас у плей-офф.

Між поєдинками проти Австрії та Швеції минуло аж вісім днів, тож наш лічильник можна обнулити. І отримаємо 0:4 від Англії на четвертий день після героїчної перемоги імені Бесєдіна/Довбика в овертаймі у Глазго.

01.09.21. ЧС. Казахстан – Україна – 2:2

04.09.21. ЧС. Україна – Франція – 1:1

Тут навпаки – нічия з крутим суперником після втрати очок (знову-таки епічної) проти аутсайдера. Перші шишки, набиті Петраковим…

09.10.21. ЧС. Фінляндія – Україна – 1:2

12.10.21. ЧС. Україна – Боснія та Г. – 1:1

І знову сил не вистачило. Після всіх попередніх втрат осічки були недозволені. Нічия з боснійцями поставила синьо-жовтих на межу провалу… Він не трапився – завдяки подальшому успіху в Зениці.

Але попереду ще був плей-офф. Вже на тлі повномасштабної війни.

01.06.22. ЧС. Шотландія – Україна – 1:3

05.06.22. ЧС. Уельс – Україна – 1:0

Промовистий випадок. Фатальний результат другої зустрічі за загалом непоганої грі. Ще один чемпіонат світу без нас.

08.06.22. ЛН. Ірландія – Україна – 0:1

11.06.22. ЛН. Україна – Вірменія – 3:0 (у Польщі)

Відмінний другий результат, але й суперник був, мабуть, трохи простіший. Принаймні вже без Мхітаряна. Вже через півроку Петраков прийме вірменську команду.

14.09.22. ЛН. Україна – Ірландія – 1:1 (у Польщі)

21.09.22. ЛН. Шотландія – Україна – 3:0

А тут знову нещасливий кінець. Безальтернативний погром у Глазго (знов цей Глазго, знову цей Гемпден Парк!), помста скотів за червень, шлагбаум перед дивізіоном А Ліги націй… І, що не менш сумно, пониження в третій кошик при жеребкуванні відбору ЛЕ. Що для української команди відгукнулося негайно. Зубодробний жереб в особі двох недавніх фіналістів Євро – отримайте та розпишіться!

16.06.23. ЧО. Півн. Македонія – Україна – 2:3

19.06.23. ЧО. Україна – Мальта – 1:0 (у Словаччині)

Для початку побавилися з андердогами. Вийшло несподівано складно. Ребров стартував із провального тайму, але потім був історичний камбек у Скоп’є. На тлі цього перформансу вимучена перемога над Мальтою виглядала так собі. Втім, три очки є три очки.

І ось ми підійшли до нашої нинішньої спарки – з фаворитами Групи C. Спершу у Вроцлаві, через три дні у Мілані.

Давайте порахуємо, що тут Україна награла за сім років із Шевченком, Петраковим та Ребровим. Нагадуємо, до уваги бралися лише офіційні матчі (відбір ЧЄ, відбір ЧС, Ліга Націй), зіграні поспіль, з різницею у кілька днів, у рамках однієї міжнародної паузи.

Перші матчі: 10 перемог, 5 нічиїх, 1 поразка. Різниця м’ячів 31:15

Другі матчі: 8 перемог, 3 нічиї, 5 поразок. Різниця м’ячів 17:17.

Загалом досить показові результати, особливо за різницею забитих-пропущених. Важливий факт: із 16 перших поєдинків одразу 10 були виїзними. Тоді як другі зустрічі на полі суперника відбувалися лише п’ять разів.

Детальніше про ті самі другі матчі. З восьми перемог п’ять здобуті над аутсайдерами: Косово, Люксембургом (двічі), Вірменією, Мальтою. У трьох випадках із п’яти вони були мінімальними. З трьох нічиїх дві (з Фінляндією та Боснією та Герцеговиною) можна визнати невдачею. Сумна статистика напередодні майбутніх баталій.

Тому і варто поставити питання, винесене в назву: а чи не заощадити Україні сили в першому матчі? Шансів проти потужної Англії об’єктивно мінімум, а з Італією нашим футболістам необхідно як мінімум ділити очки, якщо ми всерйоз хочемо залишити долю путівки на Євро-24 у власних руках.

Заявка команди Реброва дозволяє зробити ротацію на всіх позиціях. Так, у нас двох повноцінних складів немає і близько, більш-менш якісно взаємозамінні лише три-чотири позиції. Ну так про те й не йдеться. Можливо, є сенс 9 вересня поберегти ключових лідерів, тих, хто просто фізично не витягне два матчі поспіль (а там лише три доби різниці з перельотом із Вроцлава до Мілану)?

Судіть самі. У нашій турнірній ситуації віддати всі сили та героїчно зачепити якісь очки проти лідера групи, а потім у знеможенні поступитися Італії – це гірше, ніж навпаки. Тому що ключова боротьба у нашому квінтеті – за друге місце. І беруть участь у ній суперники, які можна порівняти за силою.