Погодьтеся, нечасто у світовому футболі трапляються випадки, коли воротарі мають на своєму рахунку таку кількість забитих м'ячів за кар'єру, яка є нормою для середньостатистичного гравця півзахисту, а то й для центрфорварда. Коли вартовий воріт прямує у протилежний штрафний, щоб узяти участь в розіграші, наприклад, кутового удару, вболівальники завжди відчувають певний трепет. Фанати команди, котра атакує, мріють, що саме цей епізод стане моментом слави для їхнього голкіпера, а їхні візаві розраховують на фатальну помилку, що допоможе їхнім улюбленцям організувати легкий гол та остаточно закріпити успішний для себе результат на табло.
Але воротарі ходять уперед із метою спробувати забити аж ніяк не лише на останніх хвилинах та на розіграші кутових. Історія світового футболу знає цілу низку випадків, коли вартові воріт були штатними пенальтистами, або ж виконавцями штрафних ударів. І сьогодні ми пропонуємо згадати п'ятьох кращих воротарів-бомбардирів в історії світового футболу – тих, кому, можливо, варто було б із самого початку йти у форварди, але…
Ганс-Йорг Бутт – 32 голи
Громадянство: Німеччина
Клубна кар'єра: Ольденбург (5 голів), Гамбург (19), Баєр (7), Бенфіка, Баварія (1)
Ганс-Йорг Бутт народився у німецькому Ольденбурзі і саме у команді з аналогічною назвою дебютував на професійному рівні у футболі. Свої перші забиті м'ячі воротар провів у Регіональній лізі Північ, причому вони одразу ж виявилися для Ольденбурга переможними – команда Ганса-Йорга, який оформив дубль, переграла резервістів Санкт-Паулі (2:0).
Влітку 1997 року Бутт на правах вільного агента перейшов до Гамбурга, який надав воротареві можливість грати у першій німецькій Бундеслізі. Проте штатним пенальтистом (а Ганс-Йорг усі свої м'ячі забивав виключно із 11-метрової позначки) команди кіпер став лише через рік, проте надійно закріпив за собою цю роль, відзначившись згодом 19 точними ударами з «точки».
Мабуть, найбільшу популярність Бутту принесли виступи за Баєр. На той час у команді з Леверкузена підібрався чудовий колектив, де виблискували Міхаель Баллак, Лусіо, Зе Роберто, Ульф Кірстен. Під керівництвом Клауса Топмеллера Баєр у сезоні-2001/02 дістався фіналу Ліги чемпіонів, а Бутт ще на груповій стадії турніру точним ударом із пенальті приніс німцям перемогу над Ювентусом (3:1).
Але найбільш пам'ятним голом Бутта за Баєр є, мабуть, м'яч у ворота Шальке, який Ганс-Йорг звично провів із «точки». Тоді голкіпер впевнено розібрався з опонентом, але не поспішав повертатися у власну «рамку», чим скористалися суперники. Шальке швидко розіграв із центру поля, і молодий талант гельзенкірхенців тих років Майк Ханке з центру поля відправив м'яч точно у сітку воріт Баєра. Як не намагалися протестувати «фармацевти», а гол все ж таки був зарахований.
Закінчував кар'єру Бутт у Баварії. З цією командою Гансу-Йоргу нарешті вдалося виграти Бундеслігу (у сезоні-2009/10), але ось підкорити Лігу чемпіонів – ні… Усього Бутт тричі пробивався у фінали ЛЧ (зіграв у двох із них), й тричі доля не була прихильною по відношенню до його команд.
Рене Ігіта – 41 гол
Громадянство: Колумбія
Клубна кар'єра: Мільонаріос (7 голів), Атлетіко Насьональ (12), Вальядолід (1), Веракрус (2), Індепендьєнте Медельїн (4), Реал Картахена, Атлетіко Хуніор, Депортіво Перейра (5), Аукас, Бахо Каука, Гуарос де Лара (5), Депортіво Ріонегро (2)
Більшу частину своєї кар'єри Рене Ігіта провів у рідній Колумбії, де й проявив себе воротарем, здатним не тільки бути корисним в обороні, а й тим, хто може давати результат в атакувальних діях. Ігіті було досить тісно у власному штрафному майданчику, через що він часто виходив далеко вперед та навіть любив просуватися із м'ячем у ногах в напрямку центральної лінії поля.
Вболівальники в усьому світі, особливо серед старшого покоління, напевно чудово пам'ятають Рене по його неймовірному сейву, виконаному так званим ударом скорпіона. Цей момент стався у товариському матчі, який Колумбія проводила проти Англії на легендарному Вемблі. Тоді, до речі, південноамериканці змогли увезти з Туманного Альбіону цілком прийнятний для себе результат – нічию 0:0.
Більшістю своїх забитих м'ячів Ігіта, як і Ганс-Йорг Бутт, відзначався з 11-метрової позначки, проте Рене може похвалитися і голами після прямих ударів зі штрафних. Найбільш знаковим та пам'ятним з них є м'яч у ворота аргентинського Рівер Плейта у півфіналі Кубка Лібертадорес-1995. Тоді у першому матчі Атлетіко Насьональ виграв у суперника з рахунком 1:0, саме завдяки м'ячу Ігіти. У матчі-відповіді колумбійці поступилися (0:1), але пробилися у фінал в серії пенальті. Щоправда, у вирішальних матчах шансів проти Греміо Атлетіко Насьональ вже не мав (1:3, 1:1).
Завершив кар'єру Ігіта на початку 2009-го у лавах Депортіво Перейри. На момент ухвалення цього рішення Рене було вже 42 роки. Нині він працює тренером воротарів у Атлетіко Насьоналі.
Дімітр Іванков – 42 голи
Громадянство: Болгарія
Клубна кар'єра: Левськи (25 голів), Кайсеріспор (7), Бурсаспор (10), Анортосіс
Дімітр Іванков є одним із найвідоміших голкіперів в історії болгарського футболу. З «триколірними» кіпер навіть зіграв у фінальній частині Євро-2004, яка, щоправда, не стала успішною для болгарів, адже вони залишили турнір одразу після групової стадії (фінішували четвертими у групі зі шведами, датчанами та італійцями).
У 275 матчах за рідний Левськи Іванков відзначився 25 забитими м'ячами. Він був штатним пенальтистом команди, хоча іноді брався виконувати удари з 11-метрової позначки проти волі тренера, керуючись виключно внутрішньою впевненістю у власних силах.
«Я був відповідальним за виконання пенальті у Левськи, бо міг зберігати самовладання. Пам'ятаю матч із Брондбю, коли я реалізував пенальті без дозволу тренера. Після тієї гри наставник був дуже розгніваний моїм рішенням, але всі мої товариші по команді нервувалися у той момент та боялися виконати пенальті, тому я зробив те, що вважав за правильне», - розповідав Іванков.
У 2005 році Іванков був проданий до турецького Кайсеріспора, із яким в сезоні-2007/08 став володарем Кубка Туреччини. Причому у фіналі того турніру Дімітр став одним із ключових персонажів, коли справа дійшла до серії пенальті. Болгарський воротар реалізував одразу дві спроби у затяжному «заході», причому відбив одразу три удари від суперників. У підсумку Кайсеріспор виграв за ударами з «точки» із рахунком 11:10.
В 2008-му Іванков перейшов вже до Бурсаспора, і тут йому також пощастило взяти трофей. Причому із «зеленими крокодилами» болгарин став чемпіоном Туреччини, випередивши на фініші на одне очко Фенербахче та одразу на одинадцять – Галатасарай і Бешикташ! А ось закінчував кар'єру Іванков на Кіпрі, де за півроку не зіграв жодного поєдинку у лавах місцевого Анортосіса.
У 2019-му Дімітр Іванков недовго попрацював тренером воротарів у Левськи, але загалом після завершення кар'єри футболіста він не виявляє прагнення неодмінно залишатися у грі № 1.
Хосе Луїс Чілаверт – 63 голи
Громадянство: Парагвай
Клубна кар'єра: Спортиво Лукеньо (4 голи), Гуарані (1), Сан-Лоренсо, Сарагоса (1), Велес Сарсфілд (44), Страсбур (1), Пеньяроль (4)
Хосе Луїс Чілаверт, котрий завершив кар'єру наприкінці 2004 року в аргентинському Велес Сарсфілді, є єдиним воротарем, який на професійному рівні оформив хет-трик у рамках одного поєдинку. Цей подвиг стався за рік після того, як він зіграв за Парагвай на чемпіонаті світу-1998 у Франції. Велес Сарсфілд в рамках чемпіонату Аргентини буквально розібрав на запчастини скромний Феррокарріль Оесте (6:1), а Чілаверт реалізував усі три пенальті у складі своєї команди.
Втім, Хосе Луїс забивав далеко не лише з пенальті. Він також неймовірно виконував штрафні удари, причому багато експертів порівнювали парагвайця за стилем виконання із знаменитим бразильським фулбеком Роберто Карлосом. Обидва били з лівої та на силу, і якщо м'яч йшов у площину, то воротарям суперників було вкрай непросто його навіть відбити, не кажучи вже про те, щоб зафіксувати в руках намертво. А після забитого м'яча Чілаверт часто любив, ковзаючи газоном на колінах, тріумфально підняти руки, одягнені у воротарські рукавички, до неба.
Варто відзначити, що найбільших успіхів у кар'єрі Чілаверт досяг у Південній Америці. Там він чотири рази ставав чемпіоном Аргентини з Велес Сарсфілд, вигравав із цією ж командою Кубок Лібертадорес та Міжконтинентальний кубок, а також ставав чемпіоном Уругваю з Пеньяролем та здобував Кубок Франції зі Страсбуром.
На міжнародному рівні Чілаверт провів 74 матчі за збірну Парагваю, у воротарському светрі якої записав до активу ще 8 забитих м'ячів.
Рожеріо Сені – 131 гол
Громадянство: Бразилія
Клубна кар'єра: Сіноп, Сан-Паулу (131 гол)
Рожеріо Сені – справжня легенда. Причому з цілої низки причин. Це, звичайно ж, і рекордна для воротарів кількість забитих м'ячів, і титул чемпіона світу, який Сені виборов у 2002 році разом зі збірною Бразилії на турнірі у Японії та Південній Кореї (нехай на полі Рожеріо так і не з'явився), і величезна кількість різних трофеїв у Бразилії та Південній Америці, але й, безумовно, його виступи протягом довгих років виключно за одну команду – Сан-Паулу.
Саме у лавах Сан-Паулу Сені забив у ворота суперників 131 м'яч. Він був не тільки штатним пенальтистом команди, але також часто намагався виконувати штрафні удари, і якщо Чілаверта в цьому компоненті порівнювали із Роберто Карлосом, то правшу Сені з точки зору майстерності та стилістики ставили в один ряд із англійцем Девідом Бекхемом.
Причому візуально Сені забивав зі штрафних настільки легко, що складалося враження, ніби він закидав м'яч у ворота опонента рукою. Насправді ж, за уявною легкістю ховалося багато годин старанної роботи, оскільки Рожеріо на тренуваннях займався не тільки безпосередньо з тренером воротарів, а й відточуванням майстерності виконання стандартних положень.
Кар'єру футболіста Сені завершив наприкінці 2015 року, коли йому було вже майже 42. Згодом Рожеріо став тренером: керував Сан-Паулу, Форталезою, Крузейро та Фламенго. У статусі наставника ставав чемпіоном Бразилії та брав Суперкубок країни (із Фламенго), а також вигравав сезон в Серії В (із Форталезою). У квітні цього року Сені пішов з посади коуча Сан-Паулу, і нині у свої 50 років тимчасово перебуває без роботи.
Текст: meta.ua/sport