Невдалий експеримент Ахметова. Як «Шахтар» вже провалювався із легіонером на чолі

Футбол України 20 Жовтня, 10:44
Ван Леувен — не єдиний, хто провалився у «Шахтарі» за всіма статтями. Донеччани вже довірилися іноземцю, за що поплатилися в середині нульових

Звільнення Патріка ван Леувена давно напрошувалося, але все одно сколихнуло медіапростір. “Шахтар” здобув надважливу перемогу над “Антверпеном”, пережив емоційний підйом, до того ж керівництво схвально кивало у бік нідерландця — здавалося, що у його розпорядженні, як мінімум, ще один шанс.

Зовсім ні — під час міжнародної паузи керманичу вказали на двері, й тепер на чолі Даріо Срна — хорват отримав роль виконувача обовʼязків. Що стосується ван Леувена, то причин для звільнення вистачало — спірні результати, занадто обережний стиль, не притаманний “гірникам”, та млява інтеграція новачків.

Тож Патрік протримався на посаді рекордно малу кількість днів (105) й залишився ні з чим. Якщо розібратися, то майже усі іноземні попередники покинули “Шахтар” із трофеєм — навіть Роберто Де Дзербі, який за пробув недовго, встиг прихопити Суперкубок України.

Втім, історія знає ще одного горе-тренера “помаранчево-чорних” — він, як і ван Леувен, показав себе невиразно та пішов із порожніми руками. Пригадуємо період Бернда Шустера.

***

Не секрет, що Ринат Ахметов полював за Мірчею Луческу ще до Невіо Скали. Бажання підписати румунського спеціаліста не вщухло й з появою Шустера — німець не був першим номером, проте став ним після чергової відмови Містера. Який сенс прощатися із “Бешикташем”, якщо ти нещодавно виграв турецьку Суперлігу?

Ставка, зроблена на користь Шустера, дещо дивувала — він не зумів підвищити у класі ні “Кельн”, ні “Херес”. Експерти чимало говорили про симпатичний, прищеплений коучем, але де реальні показники? Можливо, що Ахметов заплющив очі на цей аспект та вирішив ризикнути, причому свідомо:

“Крім Шустера ми розглядали ще дві кандидатури, добре відомі на заході. З етичних міркувань їхніх імен не називаю, однак зауважу, що йшлося про фахівців, які на тренерській ниві поки досягли більшого, ніж Шустер.



Шустер — представник “нової хвилі” у тренерському світі. Він зацікавлений якнайшвидше заявити про себе. Ми зі свого боку дуже зацікавлені у прогресі “Шахтаря” на європейській арені, й тут наші прагнення абсолютно збігаються. Крім того, Шустер, як тренер, поєднує у собі німецьку дисципліну з видовищністю іспанського футболу, в якому провів свої найкращі роки. Такою є логіка нашого вибору

”.

Що ж, така думка має право на життя.

Сам Шустер заявив наступне: “

Шахтар” шукав молодого тренера з Європи. Завдяки моїм контактам в Іспанії, де я тренував клуб другого дивізіону “Херес”, ми вийшли назустріч один одному

”.

30 червня 2003-го Бернд постав перед журналістами та справив непогане враження. Його мотивація була розуміла — “Шахтар” сперечався за внутрішні нагороди, також мав стартувати у Лізі чемпіонів; грубо кажучи, заради такого досвіду не гріх було переїхати до настільки далекої України.

Що ще з цікавого — німець збирався виокремити основний кістяк, на який покладеться в подальшому, проте натякнув, що не втручатиметься у трансферну роботу Віктора Прокопенка.

“Віктор Прокопенко у клубі обіймає посаду спортивного директора. Ми часто з ним спілкуємося з робочих питань. Навіть знаючи, що він відмінний фахівець і працював тренером у “Шахтарі”, про конкуренцію не думав. Пан Прокопенко виступає своєрідним посередником між президентом клубу і мною

”.

Виникло відчуття, що Шустер немогливий та лояльний, не налаштований на конфлікти і системний — насправді це зручно, щоб уникнути недомовок.

“Сам я пошуком гравців не займаюся, говорю президенту клубу про якості тих гравців, які мені потрібні, а той мені передвє моє прохання скаутам. Сучасний підхід

”.

Саме тому донеччани легко та невимушено провели закупку — відповідно, прибули, Звонимир Вукич, Даріо Срна, Разван Рац, Стіпе Плетікоса, взимку — Чіпріан Маріка, Ігор Дуляй та інші. Частина з гравців зарекомендувала себе як слід, інша — не особливо, але Шустер, забігаючи наперед, не сильно вплинув на їхній розвиток.

***

Шустер підкуповував відкритістю та компанійськістю — цілком європейський стиль, який дещо збивав з пантелику. Донецьк вже бачив Невіо Скалу, втім, італієць — персона поважна, яка проводила чіткі кордони. Бернд же дозволяв собі жартувати: “

Моя концепція гри не складна: потрібно забити три в першому таймі, щоб питання стосовно переможця навіть не піднімалося

”.

Щодо тактики, то тут наставник здійснив перехід — якщо Скала тяжів до 4-4-2 з двома опорниками, то його наступник перемкнувся на 4-2-3-1 із залученням флангових захисників, що підключалися до атаки. Ще одна із родзинок — нападники опускалися нижче, щоб підтримувати півзахист для створення потенційно небезпечних епізодів, або ж взагалі долучалися до захисних дій.

Така гнучкість допомогла, на перший погляд, добре розпочати — наприклад, у десятьох турах Вищої ліги “гірники” оформили максимальну кількість очок, відзначилися 26 голами та пропустили тільки 7 (3 з яких у активі “Оболоні”). Інша справа, що впродовж цього відрізку стало зрозуміло, що Шустер хвилюється перед дійсно важливими поєдинками — у третьому кваліфай-раунді ЛЧ команда здолала вдома “Локомотив” 1:0, а потім посипалася у Москві та програла 1:3.

Так, трапився прикрий пенальті у самісінькій кінцівці, але хто мав нести відповідальність за втрачену концентрацію? Шустер визнав правоту арбітра, зауважив, що “залізничники” теж мали отримати одинадцятиметровий, сподобався виваженими відповідями на прес-конференції — журналісти навіть зааплодували. Але що з того? Ахметов багато міркував про ЛЧ, й ця сама ЛЧ дуже швидко випарувалася.

Мало того — фіаско відбулося й в Кубку УЄФА. Перший раунд турніру, бухарестське “Динамо” і черговий удар по амбіціям — суперник зафіксував 5:3 на власну користь. За суттю, вже в середині жовтня значущість Шустера різко впала — його запросили під одні завдання, на практиці ж залишилися чемпіонат України та національний кубок.

Бернд зіткнувся з помилками, типовими для молодого тренера — йому банально не вистачило витримки та холоднокровності, щоб повернути ситуацію в правильне русло. Тому, окрім поразки румунам “Шахтар” у цей проміжок втратив перемогу над київським “Динамо” (1:1), плюс, розписав 0:0 з “Кривбасом”, що йшов на дванадцятому рядку.

В листопаді ще один промах — 1:1 з “Дніпром”, де донеччанам довелося рятуватися (Звонимир Вукич зрівняв рахунок за двадцять хвилин до завершення). Але реальна криза настала у березні-квітні — Шустер не зумів плавно вийти із зимової паузи, колектив не виглядав збалансованим, тож одна біда послідувала за іншою.

“Дніпру” (0:1) послужив дзвіночком, “Кривбасу” (0:1) — добрим таким дзвоном; осічкою миттєво скористалися “біло-сині” та посунули вже колишніх лідерів на другу сходинку таблиці. Бернд все ще міг реанімувати становище (у наступному, 20-му турі банда Олексія Михайличенка мала завітати до Донецька), проте у найвідповідальніший момент сталася катастрофа — господарі хоч і не були безнадійними, але поступилися 2:4. На влучні постріли Маріуша Левандовського та Анатолія Тимощука відповіли Верпаковскіс, Рінкон, Леко та Чернат.

“За грою ми не заслужили поразку і могли розраховувати на нічию. Нам не вистачило удачі, тоді як чи не кожен гострий випад суперників закінчувався голом

”, — пояснив німець.

Запахло смаженим. Нічия з “Арсеналом” (0:0) підтвердила, що “Шахтар” не здатен вибратися із функціональної та ментальної ями, а смачна крапка була поставлена 2 травня — “гірники” не впоралися з “Черноморцем” (0:2) та таким чином відстали від киян на цілих 9 залікових балів. Було очевидно, що гонитва закінчилася невдачею, й 5 травня, попри те, що клуб став фіналістом кубка України, Шустера виставили за поріг.

З великим жалем я розстаюся з Берндом Шустером та його асистентами. У цього фахівця я вірив, більше того, я переконаний, що в нього прекрасне тренерське майбутнє. Упевнений, що Шустер проаналізує виступ команди у другому колі, зробить правильні висновки, які допоможуть йому у роботі. Ми будемо з інтересом стежити за тренерською карʼєрою Бернда, бажаємо йому великих успіхів

”.

Бернду не пощастило збудувати велику карʼєру — це якраз той випадок, коли видатний футболіст не адаптувався до нового амплуа та не затьмарив спортивне минуле. Однак, визнаємо, що доля підкинула йому шанс усього життя — після доволі продуктивного відрізку в “Гетафе” (у розіграші 2006/07 “темно-сині” відібралися до Кубка УЄФА) спеціаліста покликав мадридський “Реал”.

Чи було це щось екстраординарне? Мабуть, ні. “Вершкові” попрощалися з Фабіо Капелло, втомилися від консерватизму, втіленого італійцем, та шукали заміну, що не задаватиме зайві питання.

Взимку 2008-го німця звільнили через серію поразок, допущених у листопаді-грудні, потім він трудився на чолі “Бешикташа”, пересікся з “Динамо” в 1/16-й Ліги Європи та був розгромлений киянами зі спільними 1:8. “Малага” та “Далянь” теж не принесли якихось помітних успіхів — з лютого 2019-го Шустер є безробітним.

А от “Шахтар” пережив найкращу епоху та втілив майже усе, про що міг мріяти — як не крути, Мірча Луческу попрацював на славу.