Призначення Шовковського виконувачем обов’язків головного тренера київського Динамо не стало несподіванкою. Навряд керівництво біло-синіх мало бодай якийсь серйозний шорт-лист з іноземними/вітчизняними тренерами на випадок відставки Мірчі Луческу. Загалом все було зрозуміло ще після того, як 78-річний румунський фахівець лікувався, а його обов’язки на себе взяв саме Шовковський.
Тоді під керівництвом СаШо кияни провели вісім матчів, у яких здобули шість перемог, одного разу зіграли внічию та одного разу поступилися. Проте що може дати цій команді Шовковський саме зараз? Саме тоді, коли в навушнику вже немає підказок від Мірчі, а шансом користатися потрібно, якщо дійсно маєш амбіції в подальшій тренерській кар’єрі.
Все вирішують саме кадри
Очевидно, що у футболі все вирішують кадри й мова не тільки про гравців першої команди. Тут потрібно починати з дитячих тренерів у ДЮФШ, які теж несуть відповідальність за сьогоднішні невтішні результати першої команди, не кажучи все про самого директора цієї ДЮФШ.
Довгий час Динамо «забивало» на роботу з дітьми, юнаками, молоддю. А навіщо, коли є гроші на таких гравців, як Мігель Велозу, Д’ємерсі Мбокані, Джермейн Ленс? З академії точна одна-дві квітки проросте на цій витоптаній галявині поряд з бур’янами, які свідомо не чіпали. Цього точно достатньо, аби відзвітувати керівникам, що все йде за планом. Але зараз ситуація докорінно змінилася. Немає грошей – починай говорити про ставку на власну молодь.
Свого часу ситуацію якщо не кардинально, то суттєво змінив прихід Сергія Реброва, який зумів себе проявити з приставкою в.о, після звільнення Олега Блохіна. Потім прийшов білорус, який хотів грати в «німецький футбол» і ми отримали, те що отримали.
Була надія, що Луческу відразу зрозуміє, що опинився не в Шахтарі та що Суркіси не Ахметов, проте він не зрозумів. Ігор Михайлович розповідав, що Мірча відмовлявся від трансферів, аби ці гроші направляли на розбудову/поліпшення інфраструктури. Чому президент Динамо сам не розумів, що в цьому є чимала потреба, чи робив вигляд, що не розуміє – питання, яке залишається відкритим. Разом з собою Мірча не привів фахових спеціалістів у молодіжку, адже в нього чималий досвід забивати на українських гравців з академій (гравці Шахтаря доведуть). Забарний, скажете ви, але ні. Про неймовірний талант та потенціал писалося та говорилося давно, а шанс йому був наданий вже тоді, коли Динамо фактично не мало варіантів, адже майже всі центрбеки були травмовані.
Шовковському не треба нічого вигадувати
Зараз настав період Шовковського, який може перерости в епоху Шовковського. Проте, що для цього потрібно зробити? Точної відповіді немає ні в кого, але тут викладені суто власні роздуми.
Якщо коротко, то спершу потрібно просто знайти своїх та заспокоїтися. Йдеться про те, що нічого кардинально ламати наприкінці сезону просто немає сенсу. Потрібно грамотніше використовувати вже той ресурс, що є під рукою.
Футбол Динамо мусить вертикалізуватися та примітизуватися, адже все говорить про те, що іншого варіанту зараз просто немає. Команда не має достатню кількість гравців, з якими можна грати в якісний домінантний футбол, володіючи м’ячем біля чужого штрафного майданчику та вдало зламувати оборону суперника. Так навіщо вимагати від «Форда», аби той їхав як «Феррарі»? Одне діло, якби Динамо мало бюджет, який дозволяв би кардинально змінити склад команди (і то на побудову такого футболу пішло чимало часу), але, як було зазначено вище – грошей немає, але ви тримайтесь.
Якщо робити висновки з матчу проти Кривбаса, то Шовковський не має тієї корони, яка була у Луческу. Це Мірча міг вимагати від гравців того, що він хоче бачити, нехтуючи тим, на що ці гравці годяться. Звісно, таким чином певні компоненти гри окремих гравців покращувалися, але загальна картина командної гри та результатів від цього кардинально не змінювалась.
Шовковський – це не та людина, яка буде забивати на розбір суперника, граючи тільки від себе. Хтось називає такий вертикальний футбол бий-біжи, хтось колгоспним, але наразі Динамо потрібен саме результат. Що робила команда влітку, готуючись до сезону залишається загадкою. Одне можна сказати точно – час було змарновано.
Це «Динамо» потребує свіжої крові та ідей
Наразі ж Шовковський має заявити про себе перед Суркісами. Вони можуть прислуховуватися тільки до авторитетних людей, але авторитет великого гравця може бути суттєво зіпсований тренерською роботою (Блохін підтвердить). Маючи на руках результат СаШо зможе розпочати той глобальний процес перезапуску київського клубу, який пішов не туди з призначенням Олександра Хацкевича. Проте, що в голові у самого Шовковського, який він має погляд на футбол, яку гру хоче бачити від власної команди – залишається загадкою.
Динамо втомилося від Мірчі, а Мірча втомився від Динамо. Цей союз, на щастя, було розірвано. Київському клубові зараз, як ніколи, потрібна молода та амбітна людина на чолі, адже сама команда – це переважно молодь, яка має чималі амбіції. Так вже сталося, що цим молодиком, який отримав шанс очолити Динамо став Шовковський, а не Костюк, чи будь-хто інший. Тому всі свої сподівання наразі покладено на СаШо. Є внутрішнє відчуття, що Олександр Володимирович приречений на успіх. Але попереду гра з Рухом, де перемога потрібна не менше, ніж у виїзному поєдинку в Кривому Розі.
Владислав Омельченко