«Впевнена перемога «Динамо». Давно так не говорили, а їх вже дві - це тенденція. Якщо відзначати щось одне, то знову говоримо про домашнє завдання і відзначаємо Шовковського. Назву дві речі, що кинулась в очі.
Перша - коли «Рух» намагався розігрувати короткими-середніми передачами від своїх воріт, а «Динамо» тиснуло. Ми пам'ятаємо як це було з «Кривбасом», коли кияни цього не робили, а навпаки сідали більше глибше і намагалися грати в глибину, що звільнилась, і атакувати переважно довгими передачами. Зараз же «Динамо» тиснуло, і, внаслідок цього було забито два м'ячі. В першому випадку помилився Герета, «Динамо» закрило всі найбезпечніші для голкіпера напрямки передач і він намагався зробити, те що залишилось, ледь не єдиний варіант, але Тимчик це прочитав. Чому просто не вибити? Він виконував настанову грати в короткий пас.
Друга - це просто спалах Кабаєва. Він запресингував, він чисто відібрав, обіграв, підлаштувався під зручну ногу і пустив у дальній кут. Знову ж таки - це тиск. «Динамо», коли розігрувало, це відбувалось так: Бущан віддає центральному захиснику, він повертає назад Георгію і Бущан вибиває вперед.
В минулих матчах виникали ситуації коли під тиском люди хвилювались, тут уникали цього і це плюс.
Інша визначна подія в матчі - «Динамо» трішки переглянуло роль Буяльського в цій схемі і конкретно в середньому блоці. Якщо зазвичай Віталій виходив вперед разом із нападником і вони там створювали «двієчку», то зараз якщо це була дуже висока фаза атаки, то найчастіше там опинявся Шепелєв - це повернення до часів Хацкевича, він перший, хто розкрив оці якості мобільності Шепелєва коли він разом з нападником накривав суперника.
Коли «Динамо» сідало в середній блок, то гравці розподілялися шеренгою від одного флангу до іншого в п'ять гравців: Караваєв, Шепелєв, Буяльський, Бражко та Кабаєв. Не було тоді більших зон між гравцями, ця п'ятіроча досить компактно сідала, блокувала всі можливі варіанти. Не настільки «Рух» добре і якісно грає між лініями. Це робилось для того, щоб Сапуга не зміг увірватись у вільну зону, як він це полюбляє робити.
В цьому матчі має буди у киян рекорд по перехопленням, бо оця густина ніг вона спрацювала.
Буяльський в атакі немає користі, бо команда просто не може йому туди доставити м'яч, тому коли ти його опускаєш в глибину він дуже корисний, він може розвернутися, заробити фол. Його просто відсунули від чужих воріт і відповідно це має зараз результат.
Сам матч був «фє», максимально нецікавий, моментів у «Руху» майже не було. Максимум, що можна згадати. це хвилин десять після голу Тимчика, коли Рух спробував щось зробити, було декілька цікавих стандартів і все. Далі «Динамо» сіло і почало грати в контратаку - Караваєв пару моментів змарнував, Беніто довів що він «тук-тук», Ванат вийшов і стало цікавіше, бо якість прийняття рішень в нього вища, ніж в Беніто і по-хорошому у ворота «жовто-чорних» повинно було влітати три-чотири голи в другому таймі, але кияни не мали такого бажання.
Владислав Дубінчак: «Зараз нам не потрібен красивий футбол, нам потрібен результат»
Володимир Бражко: «Вважаю, що ми впоралися із завданням тренера і заслужено перемогли «Рух»