Зустріч завершилася з рахунком 4:2 на користь киян.
Металіст 1925 грав у меншості з 41-ї хвилини, після вилучення Костянтина Бичека.
Свої думки з приводу цього матчу публікує футбольний блогер та аналітик Михайло Смоловий:
чергова гра за підхід до якої можна Шовковського хвалити (паралельно забиваючи ногами Іщенка до втрати ним свідомості керувати Академією далі), бо Динамо не закривало 25-х в рівних складах в їх третині; то одні потримають, то інші, але без сильних перекосів, внаслідок чого утворюється глибина та значна кількість перехідних фаз
атакувати глибину в Динамо і навчають з дитинства; за діда, скоріш за все, обступили би штрафний та водили б хороводи (без ударів) навкруги нього, приблизно так, як наприкінці матчу
тож ще раз, ВО ГТ не має нічого проти, щоб його команда мала зручні ігрові умови, якими вона вміє користуватися, тож зараз Шовковський справляється, як антикризовий менеджер на рівні Максимова в Дніпрі-1, а от про розвиток говорити передчасно
Буяльський вже грає суттєво ближче до власних воріт, але і там його видає статус футболіста (якого не має більшість його партнерів), навіть в центрі поля виконує розкішні муви - асист на Волошина, що вивів того віч-на-віч
от тільки з поверненням Шапи часто утворюється ху*ня-муйня в центрі поля зразка часів збірної Шевченка, бо Микола звик грати ЛЦП все життя, і Віталій звик грати ЛЦП, коли бігав там в Реброва; тому часто ця зона була перевантажена; плюс Дубінчак інколи звалюється ближче до центру; то епізодами Кабаєва витискали з лівого флангу свої ж бозна куди
як подивишся сторіз-відоси з Назаром, то Зая без варіантів; подивишся такий матч, як цей, то Зая вже дрібʼязково, треба молодим Волошином звати
гол Дмитренка (2:1), то вирок позиційній дисципліні, тут би напхав найбільше Шапі, що якось випав із загальнокомандного контексту, перекриваючи повітря, а не закидання від Габелка; наступним би напхав Волошину, бо очевидно що Дуба грав з «Ярою», то ж Дмитренко лишався на Волошині
Ременяк (3:2) продемонстрував наочно, чому нинішньому Динамо протипоказано грати з великими відсотками володіння, просто утворюється такий бардак, що без сліз дивитися неможливо
вже бачив заголовки «Динамо без проблем здобуває та бла-бла-бла», але, людоньки, не вірте, вам пиз*ять, бо рахунок 3:2, йде 86ʼ хвилина, а мʼяч стрибає поблизу…штрафного киян (це не серйозний підхід до гри, за це треба лаяти)
не в останню чергу маємо відзначати причину - потрійну заміну, бо вона послабила командну гру, суттєво впав середній IQ, тому укатати суперника в меншості ніяк не виходило, доки стандарт знову не допоміг
в дуелі сексистів переміг Ванат, бо забив, а Пердак в центрі захисту пропустив 4 голи (2 зі стандартів), тож тут впевнена перемога
свіжоприставлений член клубу сексистів (чекаємо на вердикт Органів) спостерігав наживо в шапці Оболоні за дуеллю більш досвідчених жінконенависників, які вже мають ходки в бан; хоча незрозуміло нахіба то воно йому, бо Динамо скоріш за все знову підлаштується під його команду