3 січня 1963 року в Чернівцях народився Віктор Мглинець — один із найкращих футболістів в історії буковинського футболу, який грав півзахисником і нападником, а також працював тренером. Із юних літ грав за місцеву Буковину, з якою ставав переможцем першості УРСР 1988 та західної зони Другої ліги СРСР 1990 року та доріс до Вищої ліги України. П'ять разів приходячи й покидаючи рідний клуб, Мглинець відіграв за нього 395 матчів, відзначившись 108 голами - за обома цими показниками він входить у п'ятірку найкращих за всю історію чернівецького клубу.
Також Мглинець встиг пограти за Поділля, Металург (Запоріжжя) та Чорноморець, а ще побував у якості легіонера в Ізраїлі (багато забивав за першоліговий Хакоах Амідар). Про свій закордонний період Віктор давав велике інтерв’ю Олександру Петрову.
Із виступів у якості гравця Мглинець плавно перейшов на тренерську роботу. Працював із Буковиною та футзальними клубами Меркурій і Спортлідер+, із якими, до слова, зібрав немало медалей в цьому підвиді спорту.
3 січня 1967 року в Запоріжжі народився Юрій Сак — колишній футболіст, нинішній тренер. Починаючи в Торпедо в рідному місті, Сак пішов служити в одеський СКА, звідки перейшов у Чорноморець. У складі команди Прокопенка заслужив загальну повагу та навіть отримав шанс проявити себе за кордоном (правда, не далі російського чемпіонату - в Спартаку та Крильях Совєтов). Між поверненням і прощанням у Чорноморці також пограв за маріупольський Металург, а завершив виступи в 2003 році в Оболоні. У 1992-94 роках Юрій грав за збірну України - від дебютного матчу проти Угорщини (1:3 в 1992 році), а в товариському матчі з майбутньою сенсацією чемпіонату світу США-94 болгарами забив свій єдиний м'яч за збірну.
Від 2003 року Сак – на тренерській роботі. Переважно працює в штабах Ігоря Жабченка (Зірка, Гірник-Спорт, ФК Суми, бузівська Нива), також перетинався з Сергієм Дірявкою, Іллею Близнюком і Вадимом Євтушенком. Володар Кубка України 1992 року та багаторазовий призер нашого чемпіонату, Юрій Миколайович чимало нагород зібрав і як тренер клубів Першої та Другої ліг.
3 січня 1993 року в селі Устечко, що на Тернопільщині, народився нападник Ігор Мединський. Пограв за Динамо-2, ФК Тернопіль, Черкаський Дніпро та низку інших вітчизняних і зарубіжних клубів. Зараз вінгер повернувся в Оболонь, з якою зіграв 11 матчів в УПЛ цього сезону.
3 січня 1999 року в селі Красна Поляна (Великоновосілківський район, Донецька область) народився півзахисник Максим Чех. Син відомого місцевого футболіста, давнього одноклубника Василя Сачка, він з юного віку пройшов структуру Шахтаря та юнацькі збірні України. У 2019 році Чех був частиною збірної України, яка під керівництвом Петракова стала чемпіоном світу U-20. Із Шахтаря пограв в оренді за ФК Маріуполь і азербайджанський Сабаїл. А цього сезону підписав контракт із Карпатами, з якими лідирує в Першій лізі. Ясна річ, все в цього молодого гравця ще попереду.
3 січня 2000 року в Києві помер заслужений майстер спорту СРСР Віктор Колотов. Великий динамівець, володар Кубка кубків і Суперкубка Європи 1975 року, віце-чемпіон Європи 1972 року та дворазовий бронзовий призер літньої Олімпіади.
Завершивши виступи в якості одного з найкращих півзахисників континенту, Віктор Михайлович прийняв динамівський дубль, входив у штаб Валерія Лобановського, очолював такі команди, як Борисфен, Прикарпаття, студентська та молодіжна збірна України. Незважаючи на очевидні успіхи в роботі з молодими футболістами, Колотов потрапив під важку критику після поразки від молодіжки Франції (0:4 в гостях). Щоб не сумніватися, що за суперника виставив Раймон Доменек, скажемо, що всі чотири м'ячі забив Трезеге, а також проти наших зіграли Анрі, Сільвестр, Саньоль, Ландро та низка інших зіркових талантів кінця 90-х.
Звісно, великий і дійсно епохальний футболіст, один із стилеутворюючих для великого Динамо 1975 року, назавжди залишиться в пам’яті любителів футболу.