— Ну, є мітинги, люди виходять і підтримують Україну. Я впевнений, що грузини підтримують Україну. Це я можу точно сказати, бо бачив багато українців у Грузії, їм весь час допомагають. Не рідні, не знайомі, а прості люди намагаються це робити. Я це бачу і можу сказати, що тут підтримують Україну.
— У клубі є люди, які ненавидять росіян?
— Ну, публічно так ніхто не говорив. Але всі знають останні події, слідкують за новинами.
— Хтось зі структури клубу запитує у вас щось з цього приводу?
— Ну, ні. Я ж давно вже не в Україні. У нас є українець Іван Литвиненко, який раніше грав у «Чорноморці». Ось у нього більше запитують, бо він більше знає і його сім’я там знаходиться. Тому він може дати точну інформацію. А у мене в Україні, в принципі, не залишилося нікого.
— Ви допомагаєте Україні?
— Ну, так. Але про це не всі люблять говорити. Звісно, що таке було. Через знайомих донатив. Не було такого, щоб я не знав, який це фонд і куди надсилаю кошти. Я особисто знаю певних людей, або мої знайомі їх знають, то тоді доначу.
— Як реагуєте на масштабні обстріли з боку росіян?
— Більше реакція, коли є жертви. Це дуже сумно, це шокує. Людяність якась має бути. Незрозуміло, з яких причин це відбувається. Головне, щоби люди не гинули, які не винуваті ні в чому.
— У вас є страх перед цим? Якщо доведеться повертатися в Україну, а тут такі події і може ракета прилетіти будь-куди.
— Перед собою немає страху, але є страх за сім’ю. Єдина причина, чому я не повертаюся, можна так сказати, я не хочу відвозити свою дружину в такий період. Щоб я потім хвилювався, коли будуть виїзні матчі і буду з командою, а вона вдома. Якщо не дай бог щось, а мене там немає. Ну, можливо, інші футболісти, які живуть в Україні, готові до цього і звикли вже. Але я не хотів би проживати ці емоції.
— Багато легіонерів відмовляються переходити в український чемпіонат саме через обстріли.
— Ну, так, вони відмовляються. Ніхто не бажає жити під обстрілами. Тільки якщо для когось буде якийсь грошовий стимул, той може і приїхати.
Але якщо у футболіста буде вибір: отримувати багато в Україні або трішки менше, але в Європі, то, ймовірно, акцент буде на безпеку і Європу.
Якщо брати легіонерів, то їм треба давати великі контракти. Але українським клубам дуже важко виділити великі гроші на легіонерів під час війни. Це і нелогічно, — сказав Цитаїшвілі.