Мірча Луческу хотів, щоб молоді гравці тримали планку вимог команди, яка була до війни. Загальний клас команди серйозно впав. Потрібно було спрощувати побудову гри. Бо індивідуальні помилки призводили до втрати очок та поразок.
Я вважаю, що після початку війни у «Динамо» були всі шанси на перехід на гру у три центральних захисники. Враховуючи великий вибір центральних оборонців та їх не надійність з одної сторони, а з іншої — проблеми із вінгерами. Всі розуміють, що Володимир Шепелєв ніяк не фланговий гравець. У нього не має швидкісних якостей для успішної гри на цій позиції.
Зрозуміло, що Мірча Луческу — консервативна людина через власний вік, апріорі не сприйме нове та не міг вийти за межі власних рамок. Зараз «Динамо» очолює більш молодий тренер. Який тільки проходить становлення на тренерській лаві.
Сьогодні ситуація у «Динамо» така, що команда має відразу чотири нападники. Ми тут говоримо виключно про кількість, а не якість. Мова про Владислава Ваната, Владислава Супрягу, Беніто та Матвія Пономаренка.
В цій ієрархії Ванат — номер один. Супряга врешті відновився від травми та зараз для нього вирішальний момент у кар’єрі. Беніто може грати на фланзі, а може грати також форварда. Після одужання Андрія Ярмоленка сподіватися на значний ігровий час на позиції правого вінгера нігерійцю буде складно. Пономаренко — найкращий футболіст чемпіонату U-19 та головний бомбардир турніру. Для подальшого розвитку Матвія потрібно його залучати крок за кроком до дорослого футболу. Виходить, що у Шовковського є фактично чотири нападники. Якщо у тебе є така можливість, то її потрібно використовувати.
Навряд чи варто зимою варто чекати серйозного кадрового підсилення. Потрібно шукати внутрішні резерви. Не тільки у плані прогресу гравців, але і тактичних новинок.
Мені зовсім не подобається розклад, що є основний Ванат, якому потрібна буде ротація. Супряга та Беніто будуть виходити на заміну чи підміняти Ваната, а Пономаренко нехай допоможе виграти титул чемпіона серед 19-річних.
На цю всію ситуацію можна подивитися набагато глибше.
Переходити на гру у два форварди на постійній основі навряд чи хто буде. А от використовувати цю схему в окремих матчах, чи окремих відрізках можна і варто. В останній грі проти «Оболоні» динамівці володіли повною ігровою та територіальною перевагою на полі. «Оболонь» закрилася після вилучення. Потрібно було вскривати кількісну оборону. Склалося враження, що «Динамо» було простіше грати в рівних складах. Вирішальним став вихід на поле Беніто. Нігерієць вийшов на правий фланг півзахисту, а вирішив долю поєдинку як форвард. У штрафному майданчику суперника вдало зіграв корпусом та не залишив шансів воротареві Артему Кічаку.
Весною «Динамо» чекає не один матч, де суперник буде закриватися чи ставити «автобус». Взламувати кількісну оборону дуже не просто. Потрібна кількість у штрафному майданчику суперника. У «Динамо» в запасі повинна бути домашня заготовка гри у два нападники хоча б в останні хвилин 20, коли в цьому буде потреба. Беніто та Пономаренко прекрасно грають корпусом та добре себе відчувають у силовій боротьбі. Вони дуже доповнюють більш легких Ваната та Супрягу. Все це може стати дуже хорошою зброєю та повернути весною чемпіонські нагороди до Києва.